РНСУ вшановує пам’ять загиблих під час Спітакського землетрусу

30 років тому землетрус у Вірменії забрав життя понад 25 тисяч людей Спітак виявився страшнішим за Чорнобиль!

7 грудня 1988 року о 12:41 за місцевим часом на північному заході Вірменії стався один із найбільш руйнівних в історії землетрусів.

Унаслідок землетрусу було повністю зруйноване місто Спітак і 58 сіл. Частково зруйновані міста Ленінакан (нині Гюмрі), Степанаван, Кіровакан (нині Ванадзор) і ще понад 300 населених пунктів.

Загинули понад 25 тис. осіб, ще близько 140 тис. стали інвалідами. Понад півмільйона людей залишилися без даху над головою. В епіцентрі землетрусу – Спітаку – інтенсивність поштовхів досягла 9-10 балів (за 12-бальною шкалою MSK-64). Місто було зруйноване за 30 секунд. Підземні поштовхи відчувалися в Єревані та Тбілісі. Хвиля, викликана землетрусом, обійшла планету 2 рази і була зареєстрована науковими лабораторіями в Європі, Азії, Америці й Австралії.

У цілому катастрофа охопила близько 40% території Вірменії. Майже половина промислового потенціалу Вірменії в результаті землетрусу була виведена з ладу. Через ризик аварії було зупинено Вірменську АЕС. Економічний збиток від лиха перевищив $13 млрд.

Спітакський землетрус, разом з Чорнобильською трагедією, став найстрашнішою катастрофою останніх років існування СРСР.

За однією з версій трагедія на півночі Вірменії сталася в результаті випробувань геофізичних бомб, що викликало штучний землетрус. Радянські верхи на чолі з Горбачовим, і вояччина на чолі з Язовим намагалися засекретити цей факт і видати за природний землетрус. За розрахунками сейсмологів, природного землетрусу такої страшної сили в цьому місці бути не могло.

Допомогу в ліквідації наслідків землетрусу, гуманітарну допомогу надали надали 111 держав з усіх континентів, у тому числі Україна.

Зокрема, у місті Ленінакан допомогу постраждалим внаслідок цього землетрусу надавав тоді загін «Каскад» із студентів і співробітників Київського політехнічного інституту.

«Шановні друзі!

Багато хто пам’ятає, який потужний рух був розгорнутий по наданню допомоги потерпілим від Спітакського землетрусу. Всі республіки, що входили до складу Радянського Союзу, у тому числі і Україна, відгукнулися на біду, направляючи на місце трагедії загони рятувальників, машини швидкої допомоги, людей, техніку, все необхідне. Вірменія не залишилася наодинці зі страшною трагедією.

Українці та вірмени і сьогодні залишаються братніми народами, сильними і самобутніми націями. Під час Революції Гідності, перший, хто поклав свою голову, захищаючи бажання українців жити у вільній, демократичній та незалежній державі був вірменин Сергій Нагоян.

7 грудня по всім вірменським організаціям проводяться скорботні заходи з метою всенародного вшанування подвигу та жертовності героїв, що постраждали під час землетрусу.

Рада національних спільнот України, як і всі українці, розділяє з братнім вірменським народом скорботу з приводу цих сумних роковин. Ми були, є і будемо разом!

Закликаємо всі народи світу до миру. Ми всі маємо не конфліктувати, а комунікувати, зміцнювати наш діалог, допомагати один одному. Віримо, що здоровий глузд урешті-решт переможе і у світі запанує мир і гармонія.

Радою національних спільнот України спільно з Національним конгресом вірмен України ініційовано проведення заходу з метою вшанування пам’яті загиблих та постраждалих під час Спітакського землетрусу.

До участі в заході запрошені ліквідатори землетрусу, які брали участь у рятувальних і відбудовних роботах:

– ГУСАКОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ,

– ДАВИДОВИЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ,

– АРТЮХ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ,

– КАСЯНЧИК ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ.

Під час заходу відбудеться церемонія нагородження відзнаками РНСУ та НКВУ і загальнонаціональна хвилина мовчання в пам’ять про загиблих. Це вагомий привід згадати і осмислити велику трагедію минулого століття, пом’янути у молитві невинних жертв.

Маючи таку велику підтримку братнього народу, ми розуміємо, що усі труднощі неодмінно будуть подолані. Усі трагічні сторінки, як вірменського так і українського народів повинні відійти у минуле!»

 

Голова Ради, Президент Конгресу,

Заслужений діяч культури України Ашот Аванесян

 

 

 

 

Залишити коментар