Територія Середньої Азії поряд з Месопотамією (сучасні Ірак і Іран), Єгиптом, Грецією і Індією вважається одним з найдавніших осередків цивілізації. Перші люди на території Киргизії з’явилися в кам’яному віці. На горі Боз-Бормак були виявлені сліди неандертальців, а наскальні зображення з печери Ак-Чанкур оповідають про те, що примітивна культура мисливців існувала в 5-10 тис. років тому на берегах Іссик-Куля. Історія Киргизії обчислюється тисячоліттями. У залізному віці і в період античності ці території займали кочові Сако-скіфські племена, які залишили після себе величезну спадщину у вигляді могильних курганів і наскальних зображень.
Перші державні утворення виникли на території сучасної Киргизії в II в. до н.е. У перші століття нашої ери на територію Киргизії переселилися племена усунів зі Східного Туркестану (Сіньцзяні уйгурський автономний округ). У V столітті н.е. сталася масова міграція ефталітских племен, які утворили величезну державу на всьому середньоазіатському просторі.
У VII столітті територія Киргизії увійшла до складу Західного тюркського каганату, а після його розпаду Киргизія стала частиною Карлукского каганату. У IX-XII століттях на території на території Південного Сибіру, верхів’їв Іртиша, частини Східного Туркестану існувало потужне державне об’єднання Киргизький каганат, який аж до приходу монгол на чолі з Чінгізханом залишався одним з найсильніших держав регіону.
У 1218 Чингізхан захопив Китай, після чого вирушив у бік свого найсильнішого противника – держави Хорезмшахів. На всьому протязі його шляху він знищував і розоряв середньоазіатські території, одними з яких був киргизькі землі. Після остаточної перемоги Чингізхана всі завойовані ним землі були поділені на улуси, які очолили його сини. Так землі киргизів і Мавераннахр увійшли до складу улусу Чагатая. Історія Киргизії здобула нову віху.
После створення держави Тимуридів південна частина киргизьких земель увійшла до його складу, а північні райони стали місцем проживання кочових киргизів. Аж до колоніальної експансії Царської Росії зберігався такий поділ племен. На початку XIX сторіччя кокандські хани намагалися насильно приєднати території киргизів до Коканду, тому деякі ватажки киргизьких племен звернулися за допомогою до уряду Царської Росії і в обмін на російське підданство допомогли царським військам під час вторгнення в Кокандське ханство.
У 1855-1863гг. територія Північної Киргизії була завойована загонами Черняєва та увійшла до складу Російської імперії, але не всі киргизькі племена були союзниками росіян і в 1876-77гг. спалахнуло повстання Пулатхана, яке, незважаючи на його масштабність, закінчилося поразкою повсталих.
Після захоплення Кокандского ханства територія Південного Киргизстану в 1876 році була включена до складу Російської імперії як Семиреченська область. У радянський період в результаті політики національно-територіального розмежування була утворена спочатку Кара-киргизька автономна область (14 жовтня 1924 г.), потім перетворена в Киргизьку АРСР (1 лютого 1926 г.), і остаточно ця територія стала називатися Киргизька РСР 5 грудня 1936 року.
В останній період існування Радянського Союзу в Киргизії посилюються міжнаціональні чвари, які підігріваються ще й провалом командно-адміністративної системи і як наслідок кризою економіки. На цьому грунті в 1990 році відбувся Ошський конфлікт. Уряд Киргизії приймає рішення вийти з Союзу і, в серпні 1991 року Киргизія була оголошена незалежною, вставши на шлях демократичного розвитку.
Джерело: http://www.advantour.com/