У львівській галереї «Дзиґа» триває виставка Ольги Рондяк «Ідентифікація, Перервана». Ця виставка була створена під впливом переосмислення художницею своєї внутрішньої ідентичності, яка накладається водночас на внутрішньо-політичні процеси в самій Україні.
Мисткиня народилася у Америці в родині емігрантів. Проте родина виховувала її в українському дусі. Дівчина вивчала українську мову, ходила в українську церкву, брала участь в українських скаутських таборах. Тому коли розвалився Радянський Союз художниця за першої ж нагоди переїхала в Україну.
«Іронія долі полягала в тому, що коли я переїхала до України, тієї української ідентичності, якої я так прагнула, в Україні я не знайшла. На вулицях Києва 1990-х років звучала переважно російська мова, а традиції, з якими я зростала, вважалися провінційними. Мені довелося переосмислювати для себе, що означає бути українцем. Я мусила переглянути свою українську ідентичність. Її було перервано», – розповідає вона.
Саме ці фактори і послужили до створення серії робіт, які сформувалися у виставку «Ідентифікація, Перервана». На її картинах зображено іконографічні портрети українських жінок, які часто нагадують ікони візантійського періоду. На деяких роботах можна відстежити і сімейну історію Ольги Рондяк. Її бабуся була заслана до трудового табору в Мордовії. Там, щоб не зламатися і борючись із тугою за рідними, вона вишивала ікони. Клаптики тканини й нитки вона підторочувала й висотувала з власного одягу й мішків з-під картоплі, а за голки їй правили риб’ячі кістки. По звільненні із заслання їй вдалося вивезти свої роботи й передати їх підпільному священику, а той переправив їх до США. Тепер деякі образи із цих ікон присутні на роботах художниці. Також у роботах можна побачити та відчути події Другої світової війни, Помаранчевої революції, Революції Гідності, сталінську «залізну завісу» тощо.
Також на виставці представлені і ляльки-мотанки. На двох із них можна побачити портрети воїнів, які загинули в російсько-українській війні.
«Мене неабияк надихає ця традиційна українська лялька. Її значення для мене символічне – мотанка не лише оберігає Україну від ворога, але й об’єднує всіх українців для зцілення від ран минулого. Упродовж століть багато українців пожертвували своїми життями заради волі для Батьківщини, у тому числі тисячі людей від початку революції Гідності. Ось чому я вирішила створити скульптуру мотанки з гіпсу – матеріалу, який застосовують для зцілення зламаних кісток. Я відчуваю, що українці зазнали багато ран і, можливо, ніколи не мали достатньо часу для того, щоб визнати свій біль і зцілитися від нього. Перший крок до зцілення – визнання болю. Це дозволить нам зберегти вірність самим собі й нашим нащадкам, додасть наснаги й відкриє шлях для перетворення України на незалежну й квітучу країну» – розказала Ольга Рондяк.
Оглянути виставку можна до 19 серпня.
Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів
Джерело: День