Етнічні корейці приїхали в Україну переважно з середньо-азійських республік колишнього СРСР, куди їх було вигнано з Далекого Сходу Росії у 1937 році. Різні джерела вказують різні дані щодо кількості етнічних корейців в Україні. Перепис населення України 2001 року нарахував близько 13 000 осіб, що перебували в Україні довше шести місяців та проживали переважно в АР Крим, Миколаївській, Дніпропетровській та Херсонській областях. Важко назвати точну кількість етнічних корейців, що проживають в Україні на сьогоднішній день, особливо враховуючи тих, хто має непостійний правовий статус, наприклад осіб із тимчасовою реєстрацією. Згідно з даними Всеукраїнської асоціації корейців, загальне число етнічних корейців в Україні нараховує близько 30 000 осіб.
Незважаючи на зміни,що відбуваються останнім часом, традиційна конфуціанська структура суспільних відносин все ще в значній мірі визначає поведінку корейців.
Вік і суспільне становище є важлими показником для корейців. Вважається, що молодші за віком або ті, що знаходяться нижче за громадським статусом, зобов’язані додержуватися бажань старших без заперечень. Тому в Кореї люди часто цікавляться віком, сімейним станом людини з тим, щоб визначити своє становище по відношенню до цієї людини.
Корейці надають великого значення привітанням та словам подяки. Вони завжди вимовляються з легким уклоном. Глибина поклону залежить від відносного положення. Корейці не люблять надмірного прояву емоцій і зазвичай обмежують прямі фізичні контакти ввічливим рукостисканням.
Однією з корейських традицій є спати, сидіти прямо на підлозі. Тому роботи столярів-червонодеревників були прості, але дуже витончені та мали непрості конструкції. Всі вироби виготовлялися із найкращих сортів дерева з використанням якісних, найчастіше прозорих, лаків.
Традиції корейського народу виразно вплинули на появу ремесел. Вироби корейських майстрів славляться якістю, тонкістю і витонченістю виконання.
У східній медицині вважається, що всі захворювання викликаються зниженням життєвої енергії і ослабленням імунної системи організму, тобто НЕ дисфункцією будь-якого окремого органу, а дисбалансом життєвих сил в організмі в цілому. Тому східна медицина прагнути лікувати захворювання шляхом зміцнення імунної системи і відновлення гармонії в організмі, а не шляхом усунення патогенних факторів.
Основні методи східної медицини включають лікування цілющими травами, акупунктуру (голковколювання), припікання полином і банки.
http://iom.org.ua
http://koreamuseum.ru