Одна з найвеличніших фортець України. Місце, що пам’ятає кровопролитні битви й виснажливі облоги. За свою довгу історію Хотинська фортеця неодноразово ставала ареною жорстоких воєн, адже тут проходив торговий шлях із Європи до чорноморських портів.
І хоча було чимало охочих заволодіти таким бастіоном, здобиччю він ставав лише для найсильніших. А все через маленьку деталь. Фортеця розкинулась на скелі, тож підкопатись до неї чи навіть підірвати було неможливо. Стіни завширшки 5 метрів, а вежі заввишки 60 – це як сучасний 16-поверховий будинок. Безпосередньо штурмом Хотинську фортецю ніхто ніколи не захоплював, тільки затяжною облогою.
У цьому 1621 року пересвідчився навіть турецький султан. Він зверхньо вихвалявся, що поснідає ще під мурами, а от обід йому подадуть уже у фортеці. Насправді битва тривала понад місяць, а 300-тисячне турецьке військо зазнало принизливої поразки від козаків та поляків. Останніх між іншим було вчетверо менше. Ця битва врятувала Європу від османського завоювання.
На честь козаків тогочасний Папа Римський звелів щороку в жовтні відправляти у всіх католицьких церквах спеціальну месу. Кожна з 5-ти веж мала своє призначення. В одній сидів комендант, в іншій кували зброю, а зі східної скидали в’язнів, засуджених до страти.
Найбільших змін фортеця зазнала, коли нею заволоділи турки. У підвалах вони облаштували гарем на 30 дівчат, козацьку церкву перетворили на мечеть, а навпроти неї звели мінарет. Він до речі проіснував аж до 1941 року.
У 20 столітті ці мури знову здригнулись від ударів мечів та гарматних залпів, але цього разу бутафорних. Хотин перетворився на знімальний майданчик, адже місце вдало підходило як для стрічок про українське героїчне минуле, як то “Тарас Бульба”, так і для англійського середньовіччя з Робін Гудом та Айвенго.
http://molbuk.ua