Арарат (по-вірменськи Масис) – вулканічний масив, що складається з двох вимерлих вулканів: Великий Арарат і Малий Арарат. Відстань між цими двома вулканами – 11 км. Висота Великого Арарату над рівнем моря – 5165 метрів, відстань гори від підніжжя до вершини – 4365 метрів. Великий Арарат від 4250 метрів і вище покритий вічними снігами. Висота Малого Арарату над рівнем моря становить 3927 метрів.
Арарат здавна вважався символом Вірменії. Тому, коли в двадцятих роках минулого століття між нею і Туреччиною від імені Радянського Союзу був укладений мирний договір, згідно з яким вулкан виявився на території Турецької Республіки, для вірмен це стало справжнісінькою трагедією, з якої вони не змирилися і понині.
Великий і Малий Арарат:
Входить Арарат до складу Вірменського нагір’я, площа якого становить близько 400 тис. Км. кв. (Якщо дивитися по карті, то він розташований на території відразу п’яти країн – Туреччини, Вірменії, Грузії, Ірану та Азербайджану).
Араратська долина:
Невідомо, коли Арарат вивергався востаннє. Вчені припускають, що найвищий вулкан Туреччини виявляв активну вулканічну діяльність в III тис. До н. е., оскільки під товщею лавових нашарувань дослідники знайшли чимало артефактів, що належать до раннього бронзового віку і залишки людських тіл. Після цього гора заспокоїлася і особливої активності не проявляла.
Повністю заснулим вулканом Арарат назвати не можна, оскільки останні прояви вулканічної активності відбулися відносно недавно, в середині XIX століття, викликавши сильний землетрус, через якого виявилися повністю зруйновані монастир Святого Якова, і невелике село аргура (після цього будь-яких поселень на схилах гори вже не облаштовували). Варто зауважити, що вищезазначене виверження було специфічним – відбувалося воно глибоко в землі, а лава не викидалася.
Монастир Хор Вирап в Вірменії на тлі Арарату:
Вид на Арарат з Єревана – столиці Вірменії:
Зараз Арарат від Вірменії відокремлюють 32 км. Незважаючи на це, Арарат зображений на гербі Вірменії.
У відповідь на протест турецького уряду проти того, що на гербі Вірменської РСР зображений Арарат, який не є частиною Вірменії, нарком закордонних справ СРСР Георгій Чичерін відповів: “На прапорі Туреччини зображений півмісяць, але Місяць не є частиною Туреччини”.
Незважаючи на непрості кліматичні умови, піднятися на гору нескладно завдяки плавному підйому на північному схилі вулкана. Але, збираючись підкорити цю гору влітку, необхідно не забути захопити з собою спеціальне спорядження для того, щоб мати можливість безпечно подолати льодовики.
Крім того, бажаючі побачити гору, до якої згідно з переказами причалив свого часу ковчег Ноя, повинні враховувати також той факт, що дістатися до неї з боку Вірменії в даний момент складно і проблематично, тому з огляду на, що гора Арарат знаходиться в Туреччині, бажано добиратися до неї через цю країну.
Навколо гори Арарат розташований національний парк, площа якого перевищує 88 тис. Га. При цьому цікаво, що входять в нього не тільки гірські вершини Арарат, але і ділянка, на якій дослідники досі намагаються відшукати легендарний Ноїв ковчег: існує гіпотеза, що саме тут, на найвищій горі Туреччини після закінчення потопу зміг причалити ковчег Ноя і його сімейства.
Якщо придивитися до гербу Вірменії, то на вершині Арарату можна побачити Ноїв ковчег, який, згідно з Біблією, зупинився “в сьомому місяці, в сімнадцятий день місяця, на горах Араратських” (Буття, глава 8).
Віра в те, що Ноїв ковчег по сей день знаходиться на вершині Арарату, відображена ще у Йосипа Флавія який в першому столітті нашої ери писав: “Одну частину корабля можна виявити ще й сьогодні у Вірменії. Там люди набирають смолу для виготовлення амулетів. Вірмени називають це місце “причалом”, де ковчег залишився лежати навіки, і показують збережені до сьогоднішніх днів його частини “. Марко Поло, який проїжджав в 15 столітті повз гори Арарат, писав: “Ви повинні знати, що в цій країні Вірменії, на вершині високої гори спочиває Ноїв ковчег, покритий вічними снігами, і ніхто не може туди, на вершину, забратися, тим більше що сніг ніколи не тане, а нові снігопади доповнюють товщину снігового покриву”.
Місцеві віруючі протягом довгих століть були впевнені: гора ця священна і піднятися на її вершину простим смертним не під силу. Існує легенда про те, що святий Яків тричі намагався піднятися, щоб побачити і поклонитися легендарному Ноєвого ковчегу, тричі засинав на дорозі, після чого прокидався внизу вулкана. Після третьої спроби до нього нарешті з’явився ангел, який і повідав про те, що смертним на гору Ноя підніматися категорично заборонено.
Тому вірмени настільки були переконані в святості своєї гори, що будь-які спроби сходження сприймали як святотатство і вважали богопротивним справою. Місцеві священики і гадки не мали про те, що таке можливе здійснити: коли англійський дослідник Брайс, підкоривши вершину Ноя в 1876 року, повідомив про це вірменському священику, той йому просто не повірив.
Віра в те, що вершина Арарату недосяжна для людини, існувала навіть після того, як в 1829 році професор Дерптського університету Йоганн Фрідріх Паррот підкорив вершину Арарату, яка на той момент була частиною Російської імперії. Двоє з супроводжували Паррота вірмен після сходження стверджували, що піднялися на велику висоту, але не на вершину.
Сходження на гору Великий Арарат:
Влітку 1916 року російський лейтенант Росковітський виявив на вершині Арарату Ноїв ковчег, майже повністю вмерзлий в лід озера. Він зробив потрібні заміри Ковчега, креслення його основних конструктивних частин. Однак незабаром в Росії почалася революція і документи експедиції Росковітського були втрачені.
Цей випадок був не єдиним, коли Ноїв ковчег або сліди його присутності були виявлені на Арараті. Наприклад, в 1974 році американцями була зроблена фотозйомка Арарату з висоти 4600 метрів. На фотографіях, отриманих з багаторазовим збільшенням, був ясно представлений об’єкт, що лежить в одній з ущелин гори, дуже схожий за своєю формою і розмірами на ковчег.
Незважаючи на численні свідоцтва, Ноїв ковчег на Арараті поки залишається напівміфічним. При цьому, у 1959 році в тридцяти кілометрах від Арарату був виявлений ковчег, за розмірами збігається з біблійним. Можливо, що це і є справжній Ноїв ковчег, а не той, який люди марно шукають на вершині Великого Арарату.