10 травня православні відзначають День особливого поминання покійних – Радоницю, Батьківський день або Великдень для померлих.
За церковним календарем Радониця – свято особливого поминання покійних. Назва походить від слова «радість». Воно містить у собі віру і надію на воскресіння і вічне життя.
За традицією в цей день відвідують могили родичів, роздають їжу «на помин душі».
Народне свято Радониця відзначається на дев’ятий день після Великодня, у вівторок Фоминої седмиці. У 2016 році воно припадає на 10 травня.
Радониця утворилась від подібного язичницького свята, дня поминання покійних «Навій день». Православне християнство додало йому трохи інший характер.
Дата святкування вибрана не випадково. Згідно зі статутом богослужіння, після Фоминої неділі (наступної неділі після Пасхи) по буднях поновлюється спів літії за покійними, що припинився від Великого четверга.
Традиція поминати покійних в цей період в православ’ї пов’язана з тим, що на Фоминій седмиці згадується зішестя Спасителя в пекло і Його перемога над смертю.
На Радоницю люди відвідують могили родичів, приносять їм великодні страви, поділяють з ними трапезу. Крашанки кладуть на могилу, закопують біля пам’ятника або кришать зверху. Частину трапези віддають жебракам або дітям, «на помин душі». Такий обряд називається «христосовання з рідними». Він символізує віру, що і після смерті близькі люди продовжують залишатися частиною Християнської Церкви.
Якщо Радоница збіглася з молодим місяцем, то варто чекати хорошого врожаю.
Чим більше частування роздати «на помин», тим більше дадуть на тому світі.
Якщо людина не згадає батьків, то його ніхто після смерті не згадає і не пригостить на тому світі.
Вагітним не можна відвідувати кладовища на Радоницю.
