А сотню вже зустріли небеса…
Летіти легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішена сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Л.Максимлюк
Щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» відзначається День Героїв Небесної Сотні.
Саме в ці дні, п’ять років тому, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.
На шляху до незалежності український народ неодноразово втрачав своїх найкращих синів і дочок. У довгому списку патріотів, які загинули у боротьбі за краще майбутнє нашої держави, і герої Небесної Сотні. Саме вони, у 2014 році, заплатили за перемогу найвищу ціну — власне життя. Та чи може бути забутою кров Героїв, пролита на вулицях Києва? Вдивляючись в обличчя Героїв, на думку спадає лише одна відповідь — НІКОЛИ!
Герої справді не помирають, але пам`ять про них має властивість розчинятися з плином часу, зі зміною поколінь, чи ще прикріше, навіть не затримуватись у серцях і головах сучасників. Помиляються ті, хто вважає, що тільки гарні слова і поіменна згадка загиблих – це максимум. Наша шана криється у продовженні боротьби за ідею бути вільними.
«Колись настане день, закінчиться війна…», – співає Святослав Вакарчук.
Та ті, кого забрали небеса уже не повернуться. Героїчна самопожертва звичайних людей повинна спонукати до безмежної гордості і жаги виправдати цю невинну кров. Події на Майдані проявили вражаючу незламність, патріотизм та хоробрість українських захисників, які ціною свого здоров’я і життя боронили незалежність та цілісність нашої країни.
Необхідно розуміти, що останній подих Небесної Сотні був задля кожного з нас і з надією на нас. Ми не знаємо, що чекає на нас у майбутньому, та тільки за нами право його створювати уже сьогодні. У це вірив кожен Герой Небесної Сотні, хто цього майбутнього уже не зможе побачити, але чия смерть дала йому початок.
Герої не вмирають!
Вони завжди залишаються в наших серцях…
Керівництво РНСУ