27 січня, у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.Генеральна асамблея ООН ухвалила 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…»
Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост з грецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Це одна із наймасштабніших трагедій в історії людства, яка змушує замислитись над цінністю життя, свободи та миру. І сьогодні, у річницю звільнення військами Першого Українського фронту бранців нацистського табору в Освенцимі, світове співтовариство вшановує пам’ять невинних людей, знищених лише за факт їх приналежності до єврейської та ромської національностей.
Жертвами Голокосту на українських землях стали мільйони убитих за етнічною, расовою та релігійною ознаками. Українці завжди пам’ятатимуть найстрашніший злочин нацизму, згадуючи Освенцим, Варшавське гетто, Бабин Яр та інші місця загибелі жертв Голокосту.
У день пам’яті Рада національних спільнот України висловлює слова співчуття рідним і близьким усіх невинно загиблих, схиляємо голови перед тими, хто, ризикуючи власним життям, рятував в’язнів нацистських концтаборів, та дякуємо захисникам, які обороняють людські життя.