Серби – дуже дружелюбні, гостинні та уважні господарі. Вони завжди ставляться до своїх гостей із шаною, ввічливо вітають і відводять за столом найзручніше місце, при цьому годуючи найсмачнішими стравами, а напої – ллються рікою!
Сербська національна кухня має надзвичайно широкий спектр та прийдеться до смаку навіть найвибагливішим гурманам. Вона є певним міксом кухонь різних народів, у тому числі турецької, болгарської, австрійської та угорської, що спричинено історичним чинником, але при цьому є досить самобутньою і яскравою. Сьогодні у Сербії існує кухня центральних районів, Воєводини і прибережжя, які мають багато відмінностей один від одної.
Центральні райони Сербії славляться простими, але дуже смачними стравами з овочів і м’яса зі спеціями. М’ясні страви готують переважно із баранини і свинини. Характерна особливість – використання каймака – молочної пінки із квашеного та підсоленого особливим способом молока. Його також подають і як окрему страву.
Традиційні місцеві страви: відбивні з начинкою зі спецій (вешаліца), ковбаски із рубленого м’яса зі спеціями, приготовлені на пательні – балканський варіант люля-кебаба (чевапчичи), невеликий шашлик зі свинини і яловичини (ражнічи), смажена на вугіллі котлета із рубленого м’яса (плескавіца), різноманітні види смаженого на вертелі м’яса – баранини, свинини, яловичини (печене), запіканка, тушкована з рисом і овочами (м’ясо) (джувеч), молода баранина, яловичина чи козлятина «з-під сача» (м’ясо, що готується на пательні під масивною кришкою), смажене м’ясне асорті (мешано месо), куди входять котлети зі свинини, печінка, ковбаски і тефтельки з цибулею, продовгуватий стек, обсмажений у сухарях (карагеоргієв шніцель), знаменитий в’ялений окорок (пршут) і десятки інших м’ясних страв. До м’яса подають різноманітні овочі, зелень і кукурузник хліб.
Слід також відзначити такі страви, як голубці із кислої капусти або виноградного листу (сарма), фарширований перець, ікра із перцю «айвар», страва зі свіжої капусти та баранини, суп із квасолі, мусака із баклажанів з фаршем, спеціальна страва з хліба, молока і сиру (попару).
Дуже важливим елементом сербської кухні є сир, який є незамінним інгредієнтом багатьох страв. Переважно це сири сортів качкаваль, златарський і сеніцький, а також місцева бринза із коров’ячого, овечого і козячого молока. Також багато використовують і хліб – він є символом урожаю і достатку, тому на столі завжди є білий хліб (почага).
Особливо смачними є борошняні страви: пиріг із сирною начинкою (гібаніца), звичайний пиріг із листкового тіста із сиром чи м’ясом (бурек), пиріг із сиром та зеленню (зеляніца), пиріг із тонкого листкового тіста із різними начинням (піта), картопляний бурек (кромпіруша). Популярні також різноманітні макаронні вироби із різними соусами та наповнювачами.
Серед місцевих десертів, які називають «слаткіши»,можна виділити пончики (пріганіци), млинці із різним начинням (пала чинки), солодкі пироги із листкового тіста (з горіхами та ізюмом), штруделі (макові, яблуневі, гарбузові), різноманітні рулети з варенням і овочами (ролати), горіхові палички, пах лава, тулумба і урмашиця (солодкий пиріг у сиропі), ванілиці, випічка усіх сортів та інше.
Кулінарні традиції північної Сербії, Воєводини, значно відрізняються від інших частин країни. Воєводина відома своїм «кислим тістом», повним штруделями з маком, сиром, ізюмом і вишнями, помащеними яєчним жовтком, спеченим на дровах. Штруделі можна замінити лінивими пирогами, начинка яких змінюється залежно від сезону – терті яблука, вишні чи кисломолочний сир, у який додали декілька яєць, ізюм і терта шкірка лимону. Гурабії круглої форми чи у формі півмісяця, приготовані із жиру, борошна і цукру, вважаються «бідним» печивом. Однак, якщо покласти зверху половинку волоського горіха , вони вже вважатимуться «господськими». Салчічі – випічка, що готується із солодкого тіста із білого борошна і свіжого свинного сала із начинкою з абрикосового повидла, посипані зверху цукровою пудрою. Слатко – варення, яке у Сербії прийнято пропонувати гостю разом із стаканом холодної води. Варення тут традиційно роблять із суниць, чорниць, ожини, полуниць, слив, айви та інших фруктів і ягід.
Сербія, що славиться у Європі вирощуванням винограду і фруктів, не менше славиться своїми винами та міцними напоями. Тут виготовляють багато сортів білих та червоних вин, серед яких велика кількість власне сербських. Жилавка, Тамьяніка, Жуплянка, Мускат Крокан, Прокупац, Вранац, Смедеревка, Франковка, Авреліус,Мерло, Бургундське біле і червоне, Ріслінг і багато інших. Національний міцний спиртний напій – ракія – фруктова горілка. Також тут популярні сливова «шливовіца», грушева «вільямівка», айвова «дуня», виноградна «лозовача», ялівцева «клековача», настоянка із трав «травариця», «препечениця» (двічі перегнана, міцна ракія), «шумандійський чай» (гаряча ракія, варена із цукром).
