Ассирійців по праву можна назвати одним з найзагадковіших народів на землі. І сьогодні, через майже півтори тисячі років після падіння Великої Ассирійської імперії, цей древній народ продовжує жити в своїх нащадках. Населення стародавньої держави розсіяно по світу.
Для ассирійця надзвичайно важливий його авторитет у суспільстві. А авторитетним може стати лише той, хто володіє сукупністю якостей, що відображають високі поняття народу про честь, обов’язок і моральну чистоту. Ці поняття включають такі властивості, як благородство, правдивість, чесність, сміливість, повага до старших, щедрість, тобто ті, що в усьому слідують етикету.
Найважливіше місце в народному етичному кодексі займає таке поняття, як сміливість, що пов’язано з особливостями ассирійського суспільства, незмінними атрибутами якого були війни з, оточуючими його, ворожими народами і постійні племінні міжусобиці. У розумінні народу хоробрість – НЕ безцільний лихий, молодецький вчинок; вона повинна обумовлюватися принципом користі для інших людей, для суспільства. За поданням ассирійців хоробрість завжди супроводжують такі моральні риси, як вміння прощати, поблажливість. Ассирійські прислів’я свідчать: «Прощаючий – шляхетний», або «Прощення від могутності», або «Пробачити вчасно – ознака благородства». Примітно, що у благородної людини сміливість завжди пов’язувалася зі щедрістю і великодушністю. Як високу моральну якість цінують ассирійці щирість. Велику роль у взаєминах між людиною і суспільством грали і поняття про обов’язок, зобов’язання. Слово, яке давала відповідальна надійна людина, називали «словом чоловіка». Ассирійці дорожать почуттям дружби і любові. Друг у них зводиться до ступеня брата.
Основоположними особливостями ассирійського етикету є гостинність (адже добре прийняти гостя у них не просто обов’язок, а святий обов’язок), шанування старших, скромність, сміливість, а також високорозвинуте почуття честі, обов’язку, дружби і т.д.
Ассирійці дуже дбайливо ставляться до культури своїх давніх предків. Вони люблять відзначати разом з сім’єю християнські свята і дні пам’яті ассирійських святих, на яких вони танцюють традиційні танці шейхані і Кучара. Популярні серед ассирійців і традиції, що сформувалися вже на території Росії в роки після міграції. Наприклад, на Кубані ассирійські вихідці з іранського району Урмія заснували однойменне селище і зайнялися вирощуванням червоного болгарського перцю. Щороку в травні сюди з’їжджаються ассирійці з російських міст і з Близького Зарубіжжя: тут проводиться фестиваль «Хубба» (дружба), в програму якого входять і футбольні матчі, національна музика, танці.
Свята ассирійців прикрашає вишукана традиційна кухня. Технологія приготування ассирійських страв складна і в ряді випадків трудомістка. Так, складний процес розкочування багатошарового тіста (кяда). Різноманітність технологічних прийомів яскраво проявляється в супах. В ассирійській кухні є і супи з кисломолочної-яєчної основи (Гирда, Буша), і окремо готуються супи (Шірва д-бисро), а також безліч страв з меленим м’ясом, до якого додаються інші компоненти також в меленому стані (Кутла). Є в ассірійської кухні і страви з натурального м’яса (кебаба), а також страви з цілої домашньої птиці. Улюбленими напоями з кисломолочних продуктів у ассірійців є Място, лось, давви. Ритуальним ассирійським блюдом вважається пуху. Поширені в ассірійської кухні і круглі коржі на основі пшеничного і кукурудзяного тесту – прахат. У перекладі з арамейської це слово означає «рука» і символізує падіння ассирійської столиці Ніневії.