Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський (рос. Иван Константинович Айвазовский, вірм. Հովհաննես Այվազյան — Ованес Айвазян,17 (29) липня 1817, Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія — живописець-мариніст вірменського походження. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій.
Народився в сім’ї вірменського крамаря, родина якого переселилася в Крим з Галичини в 1812 році. Сім’я жила бідно і вже в 10 років Іван працював у міській кав’ярні. Він прекрасно грав на скрипці і співав, але найбільшою радістю для нього було малювати самоварним вугіллям на стінах будинків. Цей «настінний живопис» помітив архітектор Кох, який подарував Івану перші олівці і папір, а потім показав малюнки градоначальнику І. О. Казначеєву.
У Феодосії збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, а у 1880 заснував картинну галерею. З 1844 — академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 — її почесний член. З 1894 — член Товариства південено російських художників в Одесі. .
Іван Айвазовський багато подорожував світом. Бував в Америці, Африці, Європі та неодноразово — у Туреччині, малював на замовлення султанів. Але більшу частину життя прожив у Феодосії. Посприяв відкриттю музею старожитностей, міського водопроводу, залізниці та порту.
Наприкінці життя передав у дарунок рідному місту будинок і майстерню, картини й скульптурні композиції. Навіть за кілька годин до смерті художник працював над картиною — «Вибух турецького корабля» (1900).
Усього Айвазовський створив понад 6 тисяч картин, які нині прикрашають музеї світу та приватні колекції.
Похований в огорожі вірменської церкви у Феодосії. Напис на його могилі говорить: “Народившись смертним, залишив по собі безсмертну пам’ять”.
