З 1918 року 28 травня у Вірменії відзначається День першої Республіки. Друга назва цього свята — День відновлення суверенітету. 28 травня 1918 була відновлена ??незалежність Вірменії, більше шести століть перебувала під ярмом різних завойовників.
Розділена між Османською імперією і Персією в 1639 році Вірменія залишалася відносно стабільною до падіння династії Сефевідів в 1722 році. Приблизно в цей час починається російська експансія в цей регіон. Росія приєднала до себе перську Вірменію в 1813-1827 роках і частина турецької Вірменії в 1828 і 1878 роках. У 1870-х роках зароджується вірменське національний рух, керівники якого намагалися отримати вигоду для себе з суперництва великих держав того часу, які намагалися підпорядкувати собі Османську імперію.
Незабаром після початку першої світової війни турки приступили до вирішення «вірменського питання» шляхом насильницького вигнання всіх вірмен з Малої Азії. Солдати-вірмени, які служили в турецькій армії, були демобілізовані й розстріляні, жінки, діти і старі насильно вигнані в пустелі Сирії. Оцінки числа загиблих сильно розрізняються — від 600 тисяч до 1 мільйона чоловік.
Деяким вірменам вдалося вижити завдяки допомозі з боку турків і курдів, більшість з них бігли в Російську Вірменію або в інші країни Близького Сходу. Російська Вірменія була проголошена незалежною республікою 28 травня 1918.
Незважаючи на голод, масовий приплив біженців і конфлікти з сусідніми країнами — Азербайджаном, Грузією і Туреччиною — республіка відважно боролася за своє існування. У 1920 році частини Червоної Армії ввійшли до Вірменії, і 2 грудня 1920 там була проголошена Радянська республіка.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Історія Вірменії – це унікальна світова скарбниця, повна літописів великих цивілізацій, життєписів легендарних людей, драматичних моментів, пов’язаних з стоками становлення християнства. Багато разів терпіла Вірменія іноземні навали завойовників, не раз здавалося, що саме ім’я Вірменії стерто з карти. Але вірменський народ вистояв, відстоявши своє існування у важкій боротьбі.
Тридцять тисяч квадратних кілометрів, які займає сьогодні Республіка Вірменія, складають лише малу частину, менше однієї десятої, тієї, величезної історичної Вірменії, хроніки якої стали окремою главою в світовій історії і культури.
Через Вірменське нагір’я проходили найважливіші торгові і військові шляхи Стародавнього світу, що зв’язують Схід і Захід. Настільки вигідне становище Вірменії привертало до неї і численних завойовників. Тому кордони Стародавньої Вірменії піддавалися частим змінам, а вірменам доводилося освоювати все нові землі. Ось чому історія Вірменії багата і нескінченна. Але найважливішими подіями можна назвати наступні …
Якщо не брати до уваги, що стародавня людина з’явився на території Вірменії ще в епоху раннього палеоліту, то перші правірменські племена (урарти, хуррити, лувійці і ін.), які населяють Вірменське нагір’я згадуються вже на рубежі IV – III тисячоліть до н.е. По одній гіпотезі це фрако-фригійськие племена, за іншою – стародавні індоєвропейські племена, які прийшли з Малої Азії. Назва країни «Армін» та народу «арміна» зустрічаються вперше в клинопису персидського царя Дарія I, який правив у 522-486 рр. до н.е. На початку I тисячоліття до н.е. виникає класове суспільство. Племена Вірменського нагір’я об’єднуються в племінні союзи (Уруатри, Наірі, Дайанн і ін.) На основі яких в XI столітті до н.е. утворюється могутня найдавніша рабовласницька держава Урарту зі столицею Тушпа (Ван). У цей період відбувається інтенсивне етнічне єднання племен Вірменського нагір’я і формується вірменська народність. Протягом IX-VI століть до н. е. народами Урартського царства була створена висока древня цивілізація, що визначила культурне майбутнє древньої Вірменії. Про висоти цієї цивілізації свідчить не тільки існування писемності, розвиток землеробства, скотарства і металургії, а й висока техніка будівництва фортець-міст – Еребуни, Тейшебаїни, Аргіштіхінілі і ін.).Однак внутрішні протиріччя, відсутність єдності, вторгнення ассирійців привели на початку VI століття до н.е. до падіння Урарту. Після Урарту естафету історії на цій землі прийняло древнє вірменське царство Ервандуні. Правителі і населення Ервандуні вже були представниками, що склалася на основі вірменомовної етнічної спільнотності – предки сучасних вірменів. У 520 році до н.е. Вірменське царство було завойовано персами і залишалося в складі імперії Ахеменідів як васальна держава аж до походів Олександра Македонського (330 р до н.е.). Після падіння перської держави, з початком епохи еллінізму, що виникла завдяки завойовницьким походам Олександра Македонського, починається нова епоха в розвитку древньої Вірменії. У перші чотири століття нової ери Вірменія поступово втрачає самостійність. Правління у Вірменському царстві ділять дві могутні імперії – Римська імперія і перське держава Сасанідів. Протягом V-VI століть Вірменія залишалася розділеною між Східно-Римською імперією (Візантією) і перської державою Сасанідів. Спустошливі набіги арабів змусили колишню перську Вірменію визнати владу Арабського Халіфату. З середини XI століття Багратідское царство і князівства занепали внаслідок натиску Візантії, що отримала свободу дій після ослаблення Халіфату і натиску нових ворогів – турків-сельджуків. Початок Кілікії царства відносять до 1080 році, його заснувала династія Рубенянов (Рубенідов), що веде початок від князя Рубена. У той час як Вірменське царство перемістилося ближче в Європі на історичних вірменських землях (Кавказька частина Вірменії) починає відроджуватися державність. Відбувається це в XII столітті. В кінці XIII століття Осман-бей заснував свою державу на околицях Малої Азії. Так народилася нова велика Османська імперія. До кінця XIV століття вони завоювали Малу Азію і Балканський півострів. В кінці XVII століття вірменські князі просять про звільнення від турецького і перського ярма російського царя Петра I. 28 травня 1918 Російська Вірменія була проголошена незалежною республікою. У вересні 1920 Туреччина розв’язала війну проти Вірменії і захопила дві третини її території. У листопаді в Вірменію увійшли частини Червоної Армії, і 29 листопада 1920 була проголошена Вірменська РСР.
23 серпня 1990 року на 1-й сесії Верховної Ради Вірменії була прийнята декларація «Про незалежність Вірменії». В результаті була скасована Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і проголошена незалежна Республіка Вірменія.