Французький учений, один із найталановитіших експериментаторів фізики.
Георгія Шарпака, громадянина Франції, відзначено премією 1992 року з фізики „за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багато провідної пропорційної камери”. Йдеться про винахід і розвиток нових детекторів елементарних частинок, зокрема про відкриття так званих камер Шарпака. Праці вченого посприяли відчутному прогресу в фізиці елементарних частинок.
Народився 1 серпня 1924 року в м. Дубровиця на Рівненщині в українській родині. Тут і минуло його дитинство. У1932 році Георгій Шарпак разом із сім’єю опинився у Франції. Громадянство прийняв лише 1946-го.У своїх публікаціях не раз із теплотою згадував про Україну.
Георгій Харпак народився 1 липня 1924 року в містечку Дубровиці на Рівненщині. Не дивлячись на прізвище (харпаком, шарпаком на Волині зневажливо називали “обідранця”, “торботряса”, “халамидника”, голоштанька-нуждаря), сім’я не була бідною. Батьки тримали мануфактурну лавку на одній із головних вулиць Веселій (пізніше З.Космодем’янської). Єврейська родина розмовляла на ідіш. Батько сповідував сіоністські погляди, тому головним у сім’ї було читання.
Пошуки кращої долі змусили родину виїхати до Палестини, потім до Франції, поселитися у Парижі. Там прізвище Георгія зазвучало на французький лад — Жорж Харпак. Георгій розпочав навчання у середній школі. У 1938 році підліток вступив до ліцею Святої Луїзи в Монпельє, де його застала друга світова. 19-літнім Георгій Харпак вступив до Руху Опору, за що його арештували й кинули до фашистського концтабору Дахау. Протягом року його життя висіло на волосині, але він вижив завдяки знанням мов.
Після війни Жорж отримав громадянство Франції, закінчив ліцей, здобув ступінь бакалавра у вищій гірничій школі. Під час навчання в коледжі, де він відвідував лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі, працював у його лабораторії, так експериментальна фізика захопила молодого вченого. У 1955 році Жорж Харпак отримав ступінь доктора наук у галузі ядерної фізики. З 1959 року він почав працювати в Європейському центрі ядерних досліджень у Женеві. Вченому доводилося часто виїздити за кордон, читати лекції. Тут він і зіткнувся з проблемою: прізвище Харпак іноземцям було важко вимовляти. Так з’явився Жорж (Джордж) Шарпак, який згодом став членом Французької академії наук, почесним доктором чотирьох найшановніших університетів світу.
У 1964 році Шарпак винайшов знамениту мультиелектродну пропорційну камеру – “камеру Шарпака”, що стала прототипом детектора часток, який використовують у сучасних велетенських прискорювачах.
У 1992 році Нобелевської премії за розробку детектора елементарних часток був удостоєний французький вчений Джордж Шарпак із України, яким пишаються земляки. Про свій винахід Шарпак сказав: “Така собі невеличка штуковина 10х10 сантиметрів”. Премія дала необхідні кошти для створення власного малого підприємства з розробки нового типу детектора, за допомогою якого можна досліджувати структуру ДНК і проводити дослідження ракових пухлин.