Від національного діалогу – до національної єдності!

radaspilnot.org.ua

Видається з 14 жовтня 2017 року

№ 5(21)

lтравень 2019 l

Джерело інформації про національно-ку ль т урні об’єднання У країни

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ГАЗЕТА РАДИ НАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ УКРАЇНИ (РНСУ)

зі вступом на посаду Президента України

РНСУ вітає Володимира Зеленського

і вступом на посаду Президента Україн

Дмитро Андрієвський: Важливо, щоб

кожен українець, незалежно від етнічного походження, був патріотом України

Обов’язок депутата – ніколи не втрачати зв’язок із виборцями

Дмитро Андрієвський – український державний і політичний діяч

Президенту України В.О. Зеленському

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

Від імені Ради національних спіль- нот України та особисто від Голови РНСУ Ашота Аванесяна дозвольте привітати Вас зі вступом на посаду гла- ви держави і початком президентства! Сьогодні, коли Україна проходить через складні випробування, відсто- юючи свою свободу та незалежність, дуже важливо демонструвати і нашим громадянам, і всьому світу, що ми – правова європейська держава. Саме Вам випала історична місія втілювати принципи реального народовладдя, щоденною кропіткою працею розбу- довувати країну, дбати про добробут кожного її громадянина.

Не маємо сумнівів у тому, що Ваші таланти організатора і фахівця, Ваші знання і професіоналізм, Ваша компе- тентність та самовіддана праця на цій відповідальній посаді приноситимуть користь українській державі.

Глибоко впевнені, що під Вашим

керівництвом будуть прийняті широ- комасштабні програми зі зростання добробуту населення і консолідації суспільства. Переконані, що Ваші про- фесійні якості, досвід роботи, енергія і цілеспрямованість будуть завжди сто- яти на варті інтересів громадян нашої держави.

Нехай ніколи не вичерпується Ваша особиста людська принадність, добро- та, відкритість, порядність, толерант- ність, прагнення прийти на допомогу всім, хто її потребує.

Нехай усі Ваші добрі справи увінчує успіх. Бажаємо Вам невичерпної енер- гії, принциповості, наполегливості, ве- ликих здобутків на цій відповідальній посаді, а підґрунтям плідної професій- ної діяльності нехай будуть міцне здо- ров’я та благополуччя.

Бажаємо Вам успіхів та мудрості у виконанні важливих обов’язків задля підвищення добробуту нашого народу, в ім’я розквіту та на благо України!

Віримо, сподіваємось на зміни!

З повагою, Голова Ради національних спільнот України Ашот Аванесян.

Народився 6 січня 1967 року.

Родина: Батько – Йосип Андрійович, кадровий офіцер, який служив на Далекому Сході в 60-ті, родом із Житомирської обл., був командувачем ротою військ ППО;

Мати – Валерія Петрівна, пра- цювала лікарем;

Брат – Вадим (народився в Японському морі, в пологовий будинок родина не встигла, тому брат з’явився на світ на кораблі);

Має трьох дітей.

Дмитро Андрієвський здобув технічну інже- нерну освіту. З 1985 по 1987 служить в армії, бере участь у бойових діях в Афганістані, де був поранений.

Після армії продовжує навчання в Київському політехнічному інституті. Працює в будзагонах та на шахтах Далекого Сходу та Півночі. У Києві починає працювати косарем Солом’янського району. Отримує у 1992 році червоний диплом зі спеціальності інженер з енергопостачання.

Шановний Дмитре Йосиповичу, Ви в політиці ще з 2002 року. І це той випадок, коли Ви не прос- то з великим відривом обходите конкурентів на виборах, а й користуєтесь незмінною довірою виборців, яка наразі складає близько 70%. Роз- кажіть про секрет Вашого успіху.

– Київрада не є політичним органом, і мало хто знає, що робота в Київраді відбувається на громадських засадах. Тобто поза основною ро- ботою людина працює на громаду – безкоштов- но – як депутат міської ради… Обов’язок депу-

У 2005 році закінчує навчання в Національній академії держ- управління при Президентові і стає магістром державного управління. А в 2011-му захи- щає кандидатську в Академії муніципального управління.

Професійну діяльність роз- починає після інституту на Київському заводі реле та автоматики. Потім займає

керівні посади в господарських структурах, які здійснювали науково-виробничу діяльність. У 2001-2007 роках є Віце-президентом ТОВ Кон- церн Київпідземшляхбуд, який спеціалізувався на будівництві і реконструкції інженерних мереж. З 2002 року солом’янці тричі обирали Дмитра Андрієвського депутатом Київської міської ради. У 2012 році – як єдиний кандидат від демо- кратичних сил перемагає на окрузі 222 на ви- борах до Верховної ради України. У 2014 році підтверджує мандат на дочасних виборах у Раду

із результатом довіри понад 57%.

освітні проекти, медичні, соціальної підтримки, комунального господарства, армії, спорту й культури.

Головна робота парламентаря – писати зако- ни. Але сьогодні життєві реалії змушують людей звертатися до депутата за допомогою. Як Вам вдається поєднувати законотворчість із робо- тою з людьми?

– Робоче місце народного депутата – не лише в залі засідань Верховної Ради чи в профільному комітеті. Значну частину часу мажоритарник про- водить на окрузі, працює зі зверненнями грома- дян. Часто люди в нардепі вбачають останню ін- станцію, на допомогу якої можна розраховувати. Зі свого боку, це дає розуміння, в яку площину спрямовувати законотворчі зусилля, адже зако- ни пишуться для людей.

Як приклад, можу навести так звану «будівель- ну амністію».

На моєму окрузі є понад 2600 приватних бу- динків, в основному у Жулянах. Значна частина

тата – ніколи не втрачати зв’язок із виборцями.

колись була зведена без належної документації

АНОНС. Всеукраїнський фестиваль РНСУ

«Всі ми діти твої, Україно!» імені Іллі Левітаса

червня 2019 року з нагоди Дня захисту дітей відбудеться Всеукраїн- ський фестиваль «Всі ми діти твої, Україно!» імені видатного дія-

ча етнонаціонального руху та засновника фестивалю – Іллі Левітаса. Організатори заходу Рада національних спільнот України, Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної ад- міністрації, Міністерство культури України.

На Фестиваль запрошені представники органів виконавчої влади, релігійних організацій та церков, національно-культурних товариств, працівники галузі культури, активна молодь, діти та батьки. Основна мета заходу: дохідливо розповісти та закріпити знання про права дітей,

сприяти становленню громадянської позиції особистості, формування патріотичних почуттів, ви- ховування в дітях поваги, толерантності, розвивати їх творчі здібності та спільними іграми, розва- гами і концертною програмою створити для дітей атмосферу радості, добра та взаємопорозуміння. Захід відбудеться за адресою: м. Київ, Національний музей народної архітектури та побуту Украї-

ни («Пирогів»).

Мешканці віддають свій голос за того, на кого покладають сподівання, в кому вбачають люди- ну, здатну вирішити їхні проблеми.

Наша команда започаткувала в Солом’янсько- му районі масштабні проекти, наприклад, з енер- гоефективності. Зараз частина будинків уже утеп- лена. Район за кількістю населення – найбільший у Києві, тож попереду чимало роботи, реалізація цього питання потребує тривалого часу.

Системно працюємо над поновленням асфаль- тового покриття у дворах та на міжквартальних проїздах. Зараз активно проводяться ці роботи.

Люди колективно заявляють про проблеми, а депутат шукає шляхи вирішення. Тісна співпра- ця з виборцями – і є секрет успіху. Коли люди бачать результати роботи депутата на окрузі, довірять знову й знову.

Звісно, доводиться працювати у різних на- прямках. Пріоритетними у своїй роботі вважаю

та дозволів. До мене надходили сотні звернень і благань про допомогу, адже відсутність доку- ментації не дозволяла ані продати будинок, ані оформити у спадок.

Ми з комітетом відпрацювали законопроект, який дозволяє узаконити індивідуальне будів- ництво. На нього дійсно чекали сотні тисяч за- будовників по всій Україні. А підштовхнули до розробки закону мої виборці. В такому контексті має працювати кожен депутат.

Теж саме можна говорити й про інші закони, в розробці яких я брав участь. Зокрема, той, що за- бороняє відчуження гуртожитків, які будувалися до 1 грудня 1991 року, та виселення їх мешкан- ців; закон, спрямований на реальний облік тепла та води; щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми тощо.

Продовження на стор. 2

Дмитро Андрієвський: Важливо, щоб

Продовження. Початок на стор. 1

кожен українець, незалежно від етнічного походження, був патріотом України

Голова Благодійного Фонду Різван Бабаєв привітав новообраного Президента України

Ви учасник бойових дій в Афганістані, із само- го початку російсько-української війни особисто були в зоні АТО. Яку допомогу Ви надаєте вете- ранам-афганцям та ветеранам і бійцям цієї вій- ни, яка триває уже 6-й рік?

– У реаліях сьогодення допомога українському війську – громадянський і людський обов’язок кожного українця. Як казав Наполеон, щоб не го- дувати чужу армію, маємо піклуватися про свою. З першого дня агресивних дій Росії вирішив, що для перемоги України у цій війні зроблю все від мене залежне. Неодноразово був у зоні про- ведення АТО, здійснював допомогу бійцям на передовій, підтримував родини загиблих, допо-

магав пораненим у лікуванні.

Багато років маємо партнерські стосунки зі 101-ю бригадою охорони Генерального штабу Збройних Сил України, підтримуємо їх всебічно. Коли у 2014 році хлопці з бригади відправлялися на фронт, вважав за честь і обов’язок забезпе- чити їх усім необхідним. У ті часи постачання у армію було мінімальним.

Свого часу я брав участь у бойових діях в Аф- ганістані й добре знаю, що надійне матеріальне забезпечення у першу чергу – безпека і життя бійців.

Тому ми оперативно реагували на проблеми підшефного підрозділу. Свого часу презентува- ли військовим 2 автомобілі, відремонтували ка- зарми, відновили після пожежі гуртожиток для

діагностики, консультацій, операцій по віднов- ленню зору.

Моя команда надавала кошти на лікування важкохворих дітей; вчительки, що постражда- ла від вибуху у маршрутці, допомагала родині, квартира якої постраждала від пожежі, – при- кладів адресної допомоги багато, тому всіх і не- перерахуєш. Моя приймальня завжди відкрита для людей, у яких сталася якась прикра ситуація і хто потребує допомоги.

Окремий напрямок роботи – студентська спільнота. В Солом’янському районі розташо- вана найбільша кількість вищих навчальних закладів в Україні. Підтримую талановитих сту- дентів іменними стипендіями, у проведенні різ- них мистецьких заходів, заохочую до наукових проектів, організовую різноманітний відпочинок і дозвілля, опікуюся студентським дозвіллям.

Окремо хочу відзначити школу для особливих дітей «Надія». Вона така єдина у Києві, педагоги закладу виховують дітей з усієї столиці. Не один

Обраному Президенту України

Зеленському В. О. Вельмишановний Володимире Олександровичу!

ІД імені Благодійного Фонду «Добро без меж – 2017» та від себе особисто вітаю Вас із переконливою перемогою на виборах Президен-

та України.

Ваша перемога стала свідченням нових надій населення України на можливість системних змін, на прорив у розкритті реального потенціалу нашої держави, дієве оновлення влади та пере- творення країни на цифрову інноваційну держа- ву. Окрім цього високий рівень Вашої підтримки є беззаперечною ознакою консолідації суспіль- ства, а також кредиту наданої Вам довіри.

Ваша передвиборча кампанія та професійна робота команди посилила запит суспільства на сучасні форми комунікації, розкрила та підтри- мала бажання виражати власну думку з приводу

важливих для держави питань і продемонстру-

вала, що ця думка може бути почутою. Ця кам- панія також стала яскравим прикладом можли- вості досягнення будь-якої мети, якщо є чітка віра в неї, щирість у словах та діях і професійна команда.

Ми переконані, що чесні та прозорі вибори є показником зміцнення демократії у нашій країні та незворотності обраного шляху, на якому най- вищою цінністю є Людина, її права та безпека, територіальна цілісність України, національні традиції, економічне процвітання та соціальна справедливість.

Вельмишановний Володимире Олександрови- чу, ми бажаємо Вам рішучості, наснаги та впев- неного впровадження у життя Вашого курсу роз- витку держави протягом наступних п’яти років.

Благодійний Фонд «Добро без меж – 2017» і надалі творитиме добро на благо нашої України, допомагаючи героїчним воїнам і мирному насе- ленню.

Ми, як представники громадянського суспіль- ства, продовжуватимемо робити все від нас за- лежне, щоби в Україні панували мир, національна єдність, взаєморозуміння. І на цьому шляху щиро висловлюємо Вам підтримку та впевненість у тому, що спільні дії посилять нашу ефективність та сприятимуть швидшому досягненню мети.

З повагою,

Голова Фонду «Добро без меж – 2017», Заступник Голови Ради Національних Спільнот України Різван Бабаєв

військовослужбовців та їхніх сімей.

І на підтримку нашої команди цей уславлений підрозділ може розраховувати завжди!

Відомо, що Ви ведете велику благодійну діяль- ність, допомагаєте біженцям, надаєте підтримку малозабезпеченим, молоді тощо. Які Ваші до- сягнення у цій сфері?

– Найчастіше до мене звертаються люди по- хилого віку. Скаржаться на власну долю, на брак коштів на лікування, на сплату за комунальні по- слуги. Не підтримувати малозабезпечених – це байдужість і цинізм, адже старше покоління по- требує додаткової матеріальної допомоги.

Тому в міру сил допомагаю пенсіонерам, але не ігнорую і проблеми молоді. У 2016 році разом з офтальмонологічним медцентром ре- алізували соціальний проект з безкоштовної

рік співпрацюємо з педколективом, підтримуємо вихованців і батьків.

Традиційне запитання: що б Ви побажали чи- тачам газети «Національний діалог», серед яких багато українців різного етнічного походження?

– Справжній українець визначається не за ет- нічним корінням. Важливо, щоб він був патріотом своєї держави, щоб у його серці панувала любов до Батьківщини, щоб був готовий працювати на благо людей.

Всім бажаю в першу чергу – миру! І гідного життя в рідній країні.

Закликаю спільно працювати задля розвитку й благополуччя держави та на благо кожного українця!

– Дякуємо за інтерв’ю!

Робоча зустріч Голови РНСУ з Головою ДКТР України

АДА НАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ УКРАЇНИ в особі Голови

організації Ашота Аванесяна та Державний комітет теле- бачення та радіомовлення України в особі Голови організації Олега Наливайка провели робочу зустріч, на якій обговорили партнерство і розбудову міцних подальших стосунків, а також порядок державного фінансування (на майбутню перспек- тиву) інформаційно-аналітичної газети Ради національних спільнот України «Національний діалог».

Також на зустрічі був присутній Зурабі Мікава – Прези- дент грузинсько-українського культурно-мистецького центру

«Лазіка» та Микола Білоус – Заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України.

Наприкінці зустрічі Олег Ігорович Наливайко був нагород-

жений медаллю РНСУ «Патріот України». Голова РНСУ Ашот

Сподіваємось на нашу подальшу плідну двосторонню спі- Аванесян і Голова ДКТР

Представник Поліції діалогу завітав

впрацю на благо України та українського народу.

України Олег Наливайко

до редакції газети «Національний діалог» Хаджі-Еміру Валєєву – 70!

нформаційно-аналітична газета Ради національних спільнот України «Національний діалог» у лютому опублікувала інтерв’ю з керівником Поліції діалогу Києва Вікторією Азаровою. Налагодження діалогу у суспільстві – це мета цього держоргану, яка співпа- дає з метою газети «Національний діалог».

17 квітня до редакції газети «НД» завітала інспек- тор відділу превентивної комунікації Поліції діалогу Інна Бевза. Вона отримала примірники газети «На- ціональний діалог» і поспілкувалася з Шеф-редак- тором газети Ашотом Аванесяном та членами ред- колегії.

У результаті домовились про подальшу співпрацю на регулярній основі.

Обговорення співпраці РНСУ і ВСБ

травня в офісі РНСУ, в теплій друж- ній обстановці були зроблені важли-

ві кроки до активізації співпраці між Радою на- ціональних спільнот України та Всеукраїнським союзом білорусів.

Серед планів на майбутнє Рада національ- них спільнот України в особі Голови організа- ції – Ашота Аванесяна та Всеукраїнський союз білорусів в особі Голови організації – Петра Лайшева обговорили підписання Меморандуму про співпрацю з метою подальшої розбудови конструктивної взаємодії, усвідомлюючи необ-

такі люди, які додають життя прожитим рокам. Люди сильні, яс- краві, небайдужі до всього, що тра- пляється, готові в будь-який час доби

прийти на допомогу, дати пораду, підказати, поспівчувати. Вони фонтанують найнеймовір- нішими ідеями, вміють захоплювати і переко- нувати інших, сміливо мотивувати свою точку бачення. Один із них – наш ювіляр Хаджі-Емір Хамітович Валєєв. Усього найбільш надзви- чайного на його шляху навіть неможливо пе- релічити. Як мусульманин він встиг виконати найголовніший життєвий обов’язок за вірою

– зробити обряд хаджу до Мекки, отримавши після цього святе звання «Хаджі». Кандидат технічних наук, один із перших у Києві лідерів етнонаціонального руху, Голова Правління Все- української асамблеї татар України, Перший за- ступник Голови РНСУ, Голова Комісії з питань міжнаціональних відносин та культурного роз- маїття при Міністерстві культури України, член Ради представників громадських об’єднань корінних народів національних меншин України

зово був відзначений такими нагородами як: Подяка Президента України (2000 р.), Почесні грамоти Верховної Ради, Голови КМДА, Міні- стерства культури, медаль «За сприяння Збро- йним Силам України», Ювілейна медаль «30 років Українському фонду культури».

Він повинен встигнути завжди і скрізь! І квіти посадити перед будинком і благодійний обід організувати для членів татарської спільноти, навести порядок там, де він побував, зателе- фонувати близьким, а пізно ввечері з палітрою посидіти над новою картиною… Маленький, затишний офіс Валєєва – це не тільки місце, де кипить робота за різними темами, а і галерея його картин, рибки в акваріумі, веселий папу- га, квіти і багато, багато душевного тепла. Він людина творча, з тонким смаком, що розуміє і вміє цінувати красу у всьому; він турботливий і гідний син гідних батьків, прекрасний батько, ніжний дідусь, справжній надійний друг. З ним нелегко, але завжди цікаво, насичено і неза- бутньо! Співрозмовник мимоволі просто тоне в морі чарівливості, яку випромінює наш шанов- ний Емір Хамітович. Ми сердечно вітаємо його зі славним Ювілеєм і бажаємо залишатися таким же невгамовним, завжди красивим від щастя, окриленим любов’ю, радісним від усього, що він

хідність спільних дій, спрямованих на створення партнерських відносин, що грунтуються на заса- дах рівності та взаємовигідної співпраці.

Голова ВСБ Петро Лайшев, Голова РНСУ Ашот Аванесян, Віце-президент ВСБ Олександр Ганзарь

при МОН, член редколегії газети «Національ- ний діалог», Віце-президент Міжнародного благодійного фонду «Кан Кубрат», багатора-

робить, сяючим заради людей навколо нього!

З повагою Колектив Ради національних спільнот України

Рада національних спільнот України (РНСУ) l «Національний діалог» l № 5(21) l 3

Розширене засідання Президії РНСУ

28 травня відбулось Розширене засідання Президії Ради національних спільнот України.

України творять демократію. Тепер ця задача ускладнилась, тому що творити демократію доводиться в умовах російської окупації ча- стини української території. Олександр Холін подарував Ашоту Аванесяну нову книгу «Греки СССР в Великой отечественной войне».

Політолог Юрій Марченко зазначив, що в Україні представлені 134 етноси – це майже всі етноси світу. Головне завдання, сказав Марченко – перемогти у гібридній війні і не прагнути гібридного миру, адже нам потрі- бен справжній мир. Він також наголосив, що за основу консолідації українства потрібно брати духовність, тоді питання різних релігій знімається.

Шейх Імад Абу Алруб – Голова Українсько- го центру діалогу та комунікацій дав високу оцінку газеті «Національний діалог». Він сказав, що бачив багато різних видань, але в захопленні від газети РНСУ «Національний діалог» та наголосив, що РНСУ – дуже потуж-

Далі був сформований склад Оргкомітетів для проведення заходів РНСУ:

V Міжнародна конференція національних спільнот України «Будуймо нову європейську країну разом!»;
Всеукраїнський фестиваль «Етнофолькло- рама – 2019»;
Всеукраїнська конференція «28 років Не- залежності України – досягнення та перспек- тиви розвитку державної етнонаціональної політики»;
Відзначення «30-річчя етнонаціонального руху».

Було розглянуте питання оновлення складу Опікунської Ради(ОР) РНСУ. Виключення з ОР РНСУ деяких її членів та прийняття до її складу нових. Серед нових її членів мають бути також народні депутати України, зазначив Ашот Ава- несян. Він також наголосив на актуальності проведення засідання Координаційної Ради

«Проекту трьох поколінь», з питань підготовки

Засідання, на якому головував Ашот Аванесян, Голова Ради національних спільнот України, відбулось в Інституті політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса (м. Київ).

Засіданні взяли участь: Андрій Юраш

– керівник департаменту Міністерства культури України з питань національностей та релігій, Олег Зарубінський – Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (у 2008-2012 ро- ках), Олександр Бакуменко – Голова Правління Українського фонду культури ім. Бориса Олій- ника, Юрій Решетніков – Голова Державного комітету у справах національностей та релігій (у 2009–2010 роках), Володимир Горовий – Го- ловний спеціаліст відділу з питань національно- стей КМДА та інші члени РНСУ – керівники та представники національно– культурних громад, різних етнічних груп.

На Розширене засіданні Президії РНСУ було запрошено понад 70 чоловік. Ашот Аванесян відкрив засідання і привітав з ювілеєм Пер- шого заступника Голови РНСУ Еміра Валєєва. Також головуючий поздоровив з Днем народ- ження Заступника Голови Cпілки греків Украї- ни Миколу Корецького та Юрія Решетнікова.

Потім Ашот Аванесян надав вітальне слово кожному з бажаючих.

Першим виступив керівник департамен- ту Міністерства культури України з питань національностей та релігій Андрій Юраш. Він дав високу оцінку діяльності РНСУ як провідної «парасолькової» організації ет- носів України і додав, що варто придумати ін- ший термін замість «парасолькова». Андрій Юраш також наголосив на великому значенні газети «Національний діалог». «Газета дуже якісна, вона допомагає об’єднувати україн- ську спільноту. Газета в друкованому вигляді є матеріальним історичним свідченням етно- національних процесів в Україні», – підкрес- лив він.

Подібну думку щодо ролі газети «Національ- ний діалог» висловив і Олександр Бакуменко.

«Газета НД – це стрибок в культурному плані!»

– сказав він. У той же час О. Бакуменко звер-

нувся до Андрія Юраша із закликом відродити газету «Культура і життя», якій виповнюється 100 років (газету з невідомих причин закрили з грудня минулого року). Газета була однією з найпопулярніших в Україні, її наклад сягав 1,5 млн. примірників. О. Бакуменко також закли- кав відродити журнал «Культурна спадщина» і видавництво «Етнос».

Олег Зарубінський у своєму виступі сказав, що термін «національні меншини» – неадек- ватний і принизливий. Його слід замінити терміном етнічні (національні) спільноти. Він також зазначив, що РНСУ працює активно і якісно з того часу, коли її очолив Ашот Ава- несян.

Далі головуючий привітав присутніх з Днем незалежності Грузії та із 101-ю річницею ство- рення першої Вірменської Республіки і про- анонсував наближення Національного свята Республіки Азербайджан, яке відзначатиметь- ся 28 червня. Потім А. Аванесян надав слово для виступу Сергію Пєткову, який нещодавно обраний Віце-президентом Товариства «Украї- на-Болгарія».

Юрій Решетніков у своєму слові виголо- сив головну мету етнонаціонального руху –

«спільними зусиллями йти шляхом діалогу та консенсусу і виходити на національне поро- зуміння».

Потім виступив Голова Спілки греків Украї- ни – Олександр Холін, який, зокрема, сказав, що з часів здобуття незалежності етноси

на організація, яка проводить багато різних заходів, і що їхнє представництво готове до співпраці.

Олексій Леперіді, який представляв Феде- рацію грецьких товариств України, сказав, що зараз найголовніша задача України – відстояти право на життя.

Заслужена артистка України Валента Коржо-

ва нагадала, що в цьому році виповнюється 80 років їхньому ромському творчому колек- тиву і закликала гідно відзначити цю дату.

Цікавими були також виступи представника Інституту ім. І. Кураса О. Заремби (який підняв тему діалогу цивілізацій), О. Наймана та інших.

Молодіжного форуму національних спільнот (вікові категорії: 14 – 18 років, 19 – 35 років, 36 років і старші). У цьому запорука продовження справи РНСУ на майбутнє.

Учасники засідання підтримали ідею про- ведення вечора пам’яті видатних діячів ет- нонаціонального руху України (І. Левітаса, Г. Алібекова, Е. Геворкяна, М. Літневської, В. Радік, І. Оржеховської, Р. Цирендоржиєва, О. Бадмаєва, А. Монастирського, Т. Асланяна, Д. Леперіді, С. Шелата, О. Ітигілова та інших).

Також було схвалено пропозицію звернути- ся до керівників національно-культурних гро- мад, меценатів і благодійників, які є членами і друзями РНСУ, щодо надання благодійної допомоги.

На завершення Ашот Аванесян про анонсу- вав найближчий захід РНСУ:

1 червня 2019 року відбудеться Всеукраїн- ський фестиваль «Всі ми діти твої, Україно!» імені видатного діяча етнонаціонального руху та засновника фестивалю – Іллі Левітаса

Місце проведення: м. Київ, вул. Академіка Тронька, Національний музей народної архі- тектури та побуту України («Пирогів»).

Розширене засідання Президії РНСУ в черго- вий раз продемонструвало спільність інтересів різних етносів України у справі збереження та розвитку міжетнічних відносин та спільної праці заради демократичних перетворень і визначення правильного шляху для зміцнення та розвитку України.

РНСУ щиро сумує з приводу непоправної втрати – смерті Юрія Богуцького

травня у віці 66 років пішов із життя колишній міністр культури, Голова Дер- жавного комітету України у справах національ- ностей та релігій (1999 -2007-2009 рр.), радник Президента України Юрій Петрович Богуцький. Юрій Петрович Богуцький народився 24 вересня 1952 року в селі Миколаївка Вели- колепетиського району Херсонської області. Був українським політиком, академіком На- ціональної академії мистецтв України, Заслу- женим діячем мистецтв України, професором, кандидатом філософських наук, директором

Інституту культурології АМУ та радником Пре- зидента України.

Юрій Богуцький був одружений та мав двох доньок.

Колектив Ради національних спільнот Украї- ни і особисто Голова РНСУ Ашот Аванесян вражені цією сумною новиною. Це неймовірна непоправна втрата. Втрата справжньої люди- ни, зразкового сім’янина і громадянина своєї країни. Він залишиться провідною зіркою для всіх нас, хто його пам’ятає, любив і шанував.

У пам’яті всіх, хто знав Юрія Петровича Бо-

гуцькогоі працював разом з ним, він назавжди залишиться принциповою та чуйною люди- ною, яка вірно служила нашій Україні і обраній справі.

Висловлюємо щирі глибокі співчуття рідним і близьким, розділяємо всім серцем ваші біль та горе. Світла пам’ять про Юрія Петровича завжди житиме в наших серцях!

Світла пам’ять Великій Людині.

На жаль, таких людей в Україні стає менше… Спочивайте з миром, Юрію Петровичу…

РНСУ вітає мусульман з початком

РНСУ на святкуванні Організації

Священного місяця Рамадана

Африканської Єдності

травня із заходом сонця у мусульман по- чався Священний місяць Рамадан – час по- сту і молитви, коли прихильники ісламу доб- рими справами і стриманістю просять у Все-

вишнього відпущення гріхів.

Сердечно вітаємо вас з благословенними днями Священного Рамадана.

Нехай цей місяць буде сповнений духовним зростанням, прагненням до благочестя та до- помоги нужденним.

Бажаємо мусульманам України міцного здо- ров’я, щастя, радості та благополуччя!

Ашот Аванесян на зустрічах з нагоди Рамадану

23 травняу Києві відбулося урочисте святкування 56-ї річниці створення

«Організації Африканської Єдності».

АДУ національних спільнот України на заході пред- ставляла заслужена артист- ка України, заступник Голови РНСУ, Президент Асоціації діячів етнічного мистецтва

У заході взяли участь: пред- ставники Африканської Ради в Україні, Повноважений По- сол Королівства Марокко в Україні, Почесний консул Гві- нейської Республіки в Україні, Голова ефіопської громади в Україні та багато інших пред- ставників різних країн та діячів науки і культури.

Головна мета діяльності Африканської Ради в Україні – задоволення законних соціаль-

травня Голова РНСУ Ашот Аванесян взяв участь в урочистій вечері Iф-

тар з нагоди Священного місяця Рамадан на запрошення Україно-

Арабської Ділової Ради та Українського Центру Діа- логу та комунікацій, яка відбулася в приміщенні го- телю «Fairmont Grand Hotel Kyiv».

Упродовж місяця Рама- дан в Києві та інших містах України мусульмани щове- чора проводять традиційні урочисті вечері-Іфтари. Ця традиція зберігається бага- то років і покликана пока- зати красу культури Ісламу, дружелюбність і гостинність мусульман.

травня в приміщенні заміського ресторан- ного комплексу «Маячок» Голова РНСУ

Ашот Аванесян взяв участь в урочистій вечері Iф- тар з нагоди Священного місяця Рамадана.

Ашот Аванесян висловив свою вдячність за запрошення Муфтію Духовного Управління Му- сульман України «Умма» Шейху Саіду Ісмагілову (на фото) і надану можливість розділити радість Рамадану разом з віруючими.

Загалом головним призначенням Рамадану є зміцнення віри, духовне зростання, переосмис- лення свого способу життя, пріоритетів. Також піст для мусульман це – в першу чергу, мож-

Ашот Аванесян висловив свою вдячність Пре- зиденту Україно-Арабської Ділової Ради Шейху Емад Абу Алрубу (на фото) за запрошення і на-

дану можливість розділити радість Рамадану разом з віру- ючими. Він побажав вірянам зміцнювати і набирати знання, об’єднуватися для процвітан- ня і розвитку громади.

На заході були присут- ні міжнародні дипломати, бізнесмени, громадські ак- тивісти, представники міні- стерств та урядових уста- нов, які мали чудову нагоду зібратись разом та обгово- рити важливі питання.

Гостей чекала святкова програма, а також вечеря зі східних традиційних страв.

України Інеш Кдирова.

За дорученням Голови РНСУ Ашота Аванесяна, Президент Африканської Ради в Україні — Діалло Садіо Ісса був нагород- жений Грамотою РНСУ за вагомий особистий внесок у розвиток культури Украї- ни, зміцнення взаєморо- зуміння та взаємозв’язків між національними спіль- нотами і високий про- фесіоналізм. Нагороду вручала заступник Голови РНСУ Інеш Кдирова.

них, економічних, творчих, вікових, національно-культур- них та інших спільних інтересів африканців, біженців, осіб без громадянства та інших осіб, що потребують допомоги; збере- ження традицій африканських народностей, співпраця з вла- дою всіх рівнів, громадськими та політичними організаціями.

Рада національних спільнот України повністю підтримує та поділяє мету діяльності Афри- канської Ради в Україні і бажає досягнення успіхів у всіх сфе- рах життя!

ливість відійти від забороненого, визначити для себе справжні життєві цінності.

Господарі пригощали гостей найвишуканіши- ми стравами арабської кухні. Зустріч проходила в

Круглий стіл «Про критичну

інфраструктуру та її захист» за участю РНСУ

теплій дружній атмосфері, яка вкотре продемон- струвала дружбу мусульман України.

Голова та члени РНСУ на зустрічі

травня у Києві, в приміщенні Українського націо- нального інформа-

«Соціальна Справед- ливість», Всеукраїн- ське об’єднання ро- ботодавців у галузі

у Митрополита Епіфанія

травня у Києві, в Ми- хайлівському соборі

Рада національних спіль- нот України в особі Голови організації Ашота Аване- сяна привітала Предсто- ятеля Православної церк- ви України, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з нагоди відзна- чення Дня ангела.

Обговорили актуальні питання релігійного життя і майбутню співпрацю.

Також на зустрічі були присутні: Людмила Коваленко – член президії Ради німців України; Мико- ла Корецький – заступник Голови Ради національних спільнот України, Голова Київського міського товариства греків імені К. Іпсіланті; Сергій Пєтков –

Директор Департаменту регіональних представ- ництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Віце-президент това- риства «Україна-Болгарія»; Володимир Щепаняк – Голова Союзу підприємців поляків України та Ан- дрій Новак – Голова Комітету економістів України, Радник Голови РНСУ.

Зустріч проходила в теплій дружній атмосфері, де серед звуку церковного дзвону, на фоні чарів- них фресок сторони обговорили питання на благо миру і добробуту українського народу та України.

ційного агентства

«Укрінформ» від- бувся Круглий стіл

«Обговорення За- кону України (про- екту) «Про критич-

ну інфраструктуру та її захист».

Від Ради національних спільнот України у заході взяли участь Голова РНСУ Ашот Ава- несян та Президент грузинсько-українського культурно-мистецького центру Зурабі Міка- ва (на фото знизу).

Метою заходу було широке обговорен- ня законопроекту задля реалізації внесеної Україною Резолюції Ради Безпеки ООН 2341 про посилений захист критичної інфраструк- тури від терористичних атак.

Резолюція мала на меті підвищення ефек- тивності міжнародних зусиль з протидії те- рористичним атакам на об’єкти критичної ін- фраструктури, зокрема в рамках Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Організаторами заходу виступили: МГО

«Міжнародна антитерористична єдність» зі статусом учасника діяльності Ради Європи, Державний комітет телебачення і радіомов- лення України, Український інститут підви- щення кваліфікації працівників телебачен- ня, радіомовлення і преси за підтримки ГО

охоронної діяльності

«Федерація про- фесіоналів безпе- ки», які за підсум- ком круглого столу ухвалили резолюцію

на підтримку законопроекту «Про критичну інфраструктуру та її захист».

На Конференцію були запрошені пред- ставники Кабінету Міністрів України, закор- донні та вітчизняні вчені і експерти, громад- ські діячі.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів Мінекономрозвитку розпочало ро- зробку проекту закону України «Про критич- ну інфраструктуру та її захист», створивши відповідну робочу групу.

Вірменія l Історія l Особистості l «Національний діалог» l № 5(21) l 5

101-ша річниця створення Першої Республіки Вірменія

28 травня 2019р. Вірменія відзначила

200 лет Станиславу МОНЮШКО – сыну армянки, создавшему польскую национальную оперу

101-шу річницю проголошення Першої Республіки

Станислав Монюшко в Списке

ступить в Берлинскую музыкальную

Вона утворилася в результаті розпаду Закавказької демократичної федеративної республіки і впала через два роки після проголошення.

ЕСПУБЛІКА Вірменія була проголо- шена 28 травня 1918 року і проісну- вала майже два з половиною роки. Це була демократична республіка з пар- ламентським правлінням. У момент

Нагадаємо, що 101 рік тому, в травні 1918 року, в Каракілісі, Баш-Апарані і Сардарапаті вірменським регулярним силам і добровольцям вдалося зупини- ти просування переважаючих сил тур- ків. У Тифлісі Вірменська національна рада проголосила незалежність Вір- менії і утворення Першої Республіки Вірменія.

Вітаємо з нашим спільним святом у Вірменії, Арцаху і Діаспорі.

Миру, перемоги і успіху нам усім і кожному. Впевнені, що історія прий- дешніх століть державності Вірменії зафіксує нові успіхи і перемоги, здоб- утої єдністю і творчою працею вірмен- ського народу.

памятных дат ЮНЕСКО. В этом году отмечалось 200-летие со Дня рождения композитора и по этому поводу прошло большое количество концертов

и мероприятий

5мая с 2019 года д исполнилось 200

академию в 1987 году, где он овладел искусством дирижера и уже мог управ- лять хором и оркестром.

В годы обучения в Берлине Монюш- ко также начал сочинять музыку. Его первым произведением стало сочине- ние «Три песни» на текст Адама Миц- кевича. Также в это время он создает первые музыкально-сценические про- изведения. В 1840 году Монюшко пе- реезжает в Вильно (Вильнюс), где же- нится в возрасте 21 года на Александре Мюллер. В Вильнюсе он проживает на протяжении 17 лет, работает органи- стом и преподает уроки фортепиано. Параллельно он продолжает создавать музыку – одним из ярких произведе- ний того периода жизни композитора считается сборник «Домашний песен-

проголошення територія республіки

лет о дня рож ения знаменитого ник».

становила близько 12 тисяч кв. км, а населення — 700 тисяч чоловік. Уже в 1919 році територія збільшилася до 60 тисяч кв. км, а населення — до 961,7 тис. чоловік. Столицею Республіки, як і зараз, був Єреван.

Ашот II Железный и освобождение Армении

польского композитора Станислава Монюшко с армянскими корнями, считающегося родоначальником двух национальных опер – польской и бело- русской. Станислав Монюшко родил- ся 5 мая 1819 года в фольварке Убель Игуменского уезда Минской губернии, где во время наполеоновских войн обосновался его отец – капитан полка

Одним из величайших полковод-

цев в истории Армении по праву считается Ашот II Железный.

МЕННО его военная смекалка и мужество помогли Армении навсегда освободиться от арабского халифата, который властвовал в Армении в течение 4-х веков. Ашот II выбрал знаменитое озеро Севан местом будущей бит- вы. Началась тщательная подготовка тактики будущего боя. Некоторые отряды должны были ждать на самом озере, а другие должны были притаиться и ударить в тыл в необходимый момент. Итак, он завлек врага к озеру Севан и сам с войском укрылся на севанском острове. Надеясь на подавляющее большинство свое- го войска, арабы и их союзники начали осаду

острова и даже не утруждали себя начать штурм, считая, что вскоре без про- довольствия на маленьком остро-

ве армяне сдадутся сами. Как и рассчитывали арабы, армянский царь вскоре дал свое формаль- ное согласие на сдачу и тем самым окончательно притупил бдительность соперника. На сле- дующий день, разместив 70 своих

лучших лучников на лодках, он вплот-

ную подошел к берегу, на котором арабы уже ожидали сдачи армян. Однако вместо схо- да на берег Ашот приказал пустить град своих стрел на врага и тем самым вызвал панику в его стане. Бегство врага продолжалось вплоть до

окрестностей Двина, а это несколько десятков

километров от поля боя.

За свою отвагу и блестяще проведенную опе- рацию Ашот II был прозван в народе Железным, а Севанская битва явилась поворотным пунктом в истории освободительной войны от арабов. После этого сражения армянские отряды очи- стили центральные и северные области страны от чужеземных захватчиков. Халиф и его союз- ники были вынуждены смириться с этим. Араб- ский халиф послал Ашоту II корону и признал его «царём царей». Таким образом, армянское государство окончательно освободилось от ха- лифата и началась новая страница в истории не- зависимого армянского государства, известного как Анийское царство.

Ашот II Еркат (арм. ԱշոտԲԵրկաթ) – ар-

мянский царь (914–928) из рода Багратуни, ша- хиншах (аркаиц арка) армянский и грузинский (925–929). Сын Смбата I-го, с 914 года вместе с отцом участвовал в освободительной борьбе против атропатенского шаха Юсуфа и вступив- шего с ним в союз ванского князя Гагика Арцру- ни. Ашот возглавлял армянское войско в битве при Дзкнавачаре (910 год), в котором войско по- терпело поражение (согласно Ованесу Драсха- накертци) по причине предательства со стороны утийцев.

После того, как в 912 году попавший в плен Смбат I был казнён, Ашот перешёл в царствова- ние. Вместе со своим братом Абасом Багратуни Ашот возглавил борьбу против Юсуфа. Арабы к тому времени заняли большую часть Армении, разоряли страну. За проявленное в боях муже- ство Ашот получил прозвище «Еркат» –

«Железный». Начиная с 915 года, действуя с переменным успе- хом, Ашот освободил от ара- бов Багреванд, Ширак, Гугарк, Агстевскую долину. Помимо внешних угроз, приходилось также бороться с центробеж- ными силами внутри страны. В 921 году войска Ашота Ерката

одержали победу в Севанской битве. Тем самым независимость Армении была полностью восстановлена, а сам Ашот получил звание шахиншаха («царь царей») армянского.

Именем Ашота с почётом называют армянских мальчиков.

литовских стрелков, поляк Чеслав Мо- нюшко, который в мирной жизни был художником.

Мать будущего композитора – Ели- завета Маджарянц происходила из знатного армянского рода. Ее прадед

– Ованес Маджарянц, родом из Кон- стантинополя, был владельцем ману- фактуры, производящей знаменитый элемент мужской одежды – слуцкие пояса. Елизавета Маджарянц была певицей и прекрасно играла на фор- тепиано. В доме Монюшко проходили музыкальные вечера, на которых со- бирались творческие люди. Именно от матери Станислав перенял любовь к музыке и получил первое музыкальное образование.

Деревня Убель – усадьба, где появился на свет Станислав Монюшко

В 1830 году семья переехала в Минск, чтобы дать сыну хорошее образование. Станислав поступил в Минскую муж- скую гимназию. Обучение в Минске помогло будущему композитору по-

Главной заслугой Станислава Мо- нюшко считается создание польской национальной оперы. Он создал 20 опер и оперетт, три балета, два рекви- ема, свыше ста песен. Его авторству принадлежат такие оперы как «Галь- ка», «Идиллия», «Флис», «Графиня»,

«Страшный двор». В своем творчестве композитор использовал творчество польских поэтов, польский и белорус- ский фольклор. С 1858 года Монюшко жил в Варшаве и был главным дириже- ром Большого театра польской столи- цы. С 1864 года и до конца жизни (1872 год) он работал профессором Музы- кального института в Варшаве.

В честь Станислава Монюшко назва- ны улицы во многих городах Польши, в Вильнюсе, Гродно, Кривом Роге, Харь- кове. Его бюсты установлены в Виль- нюсе, Гданьске, памятные таблички в честь композитора установлены на до- мах, где он жил, в Минске и Вильнюсе. В 2016 году Монюшко и белорусско- му драматургу Викентию Дунину-Мар- цинкевичу был открыт совместный па- мятник в столице Белоруссии (на фото).

Интернет – источник: https://nashaarmenia.info

6 l «Національний діалог» l № 5(21) l Культура l Зустрічі l Творчість

Зустріч членів Товариства «Україна- Болгарія» з читачами бібліотеки ім. М. Реріха

Вітаємо Юрія Сєдих з нагородою!

квітня Голова Ради національних спіль- нот України Ашот Аванесян урочисто нагородив Президента Товариства «Україна-

травня, у Київській біб- ліотеціім.М.Реріха від- булася зустріч читацького активу з членами громад- ської організації «Товарис- тво «Україна-Болгарія», присвячена святкуванню

«Дня слов’янської писем- ності та культури».

Про значення духовної спад- щини рівноапостольних бра- тів, які заклали підґрунтя слов’янської писемності і літератури, створили абет- ку, якою користуються мільйони людей у багатьох країнах світу, розповів док- тор юридичних наук, радник

Болгарія» Юрія Івановича Сєдих медаллю РНСУ «Патріот України». Радою найдостой- ніші нагороджувались ще напередодні Нового 2019 року, але Юрій Іванович отримав медаль тільки в квітні. Але краще пізніше, ніж ніколи. Головне – нагорода нарешті в руках героя!

Техніці «Фунтик» Тетяни Кудінової – 26 років

Із вступним словом до присутніх звернувся Прези- дент Товариства, відомий громадський діяч, жур- наліст та письменник, ака- демік Академії будівниц- тва України Юрій Іванович Сєдих, якій зазначив, що міжнародна спільнота, а

Юрій Сєдих (зліва) і Сергій Петков

Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди- ни, Віце-президент Товарис- тва Сергій Петков. Своїм досвідом співробітництва з болгарськими творчими організаціями поділився журналіст, член Правління Товариства Євген Смушков.

«І хочеться душі хоч трохи раю», –

Т.Г. Шевченко

техніці розпису тканин Китаю та Японії також зустрі- чаються фрагменти малюнків, виконані кульоч- ком. Старожили розповідали, що в Україні такими кульочками з фарбою підмальовували ікони.

У 2002 році виходить монографія Тетяни Кудінової «Розпис у техніці «Фунтик» (олія по тканині, дереву, склу, бересту, каменю)». Мо- нографія містить результати винаходу в обра- зотворчому мистецтві. Технологія винаходу, як

насамперед братні слов’янські народи, скла-

дають шану і подяку рівноапостольним бра- там Кирилу і Мефодію, які у стародавні часи подарували нам не тільки писемність, але й духовну культуру, залучили до європейських цінностей.

В Україні День слов’янської писемності й культури, як державне свято, встановлено Ука- зом Президента України у вересні 2004 року і відзначається щорічно 24 травня.

З доповіддю про життя та діяльність про- світителів Кирила та Мефодія, їхній вплив на розвиток культурного життя нашої краї- ни виступила асистент кафедри слов’янської філології Інституту філології Національного університету ім. Тараса Шевченка Тетяна До- ценко. Її виступ доповнила Віце-президент То- вариства, кандидат історичних наук Маргарита Знаменська.

Присутні з великою зацікавленістю прослу-

хали їхні виступи та докладно ознайомилися з тематичною виставкою книг, яка була підго- товлена у бібліотеці до святкування Дня пи- семності та культури.

Завершуючи зустріч, Юрій Сєдих щиро по- дякував співробітникам бібліотеки, зокрема директорові Світлані Черновій за гостинність та надану можливість провести захід саме у цій бібліотеці, де зберігаються скарби світової куль- тури та писемності. Він підкреслив, що вшано- вуючи пам’ять своїх першовчителів, громад- ська організація «Товариство Україна-Болгарія» і надалі засобами народної дипломатії буде до- кладати максимум зусиль, аби зберегти та зміц- нити одвічні дружні, культурні, наукові та еко- номічні зв’язки між народами України і Болгарії, мир та злагоду між слов’янськими народами.

Юрій Ванін

травня 2019 р. в Українському фонді Куль- тури ім. Бориса Олійника була відкрита не- повторна виставка робіт в техніці «Фунтик» від учениць Тетяни Кудінової – майстринь з різних

куточків України.

У далеких дев’яностих роках у Києві Тетяна Борисівна Кудінова доклала багато зусиль для відродження в Україні декоративно-прикладного мистецтва. Вона відкриває курси по розпису в її авторській техніці «Фунтик» (конусного кульочка для витиснення фарби), у техніках Петриківка та художнє різьблення по дереву, а потім відкриває ліцейні класи в Київській українській школі №186 Голосіївського району.

Техніка «Фунтик» – унікальна техніка, яка має свою індивідуальність та неповторність. Вона дає можливість народжувати за допомогою «фунти- ка» та олійних фарб високохудожні композиції як декоративного, так і живописного напрямків.

«Фунтик» передбачає нанесення штрихів і то- чок олійною фарбою за допомогою фунтика на обраний матеріал (тканина, дерево, скло, берест, камінь, замша).

Фунтик – це інструмент, який робиться з це- лулоїдного паперу, наповнюється олійними фар- бами і за допомогою якого народжується непов- торний кольоровий світ.

Якщо придивитися до творів виконаних тех- нікою «Фунтик», то здається, що то яскрава вишивка гладдю, а не малюнок виконаний олій- ними фарбами.

Техніка «Фунтик» має таку особливість: тка- нину з малюнком можна попрати і попрасувати,

а склянки помити та витерти, а малюнок зали-

і Програма, пройшли експериментальну апро- бацію в загальноосвітній школі №186 м.Києва протягом дев’яти років. Актуальність і практичне значення розробленої технології розпису «Фун- тик» і Програми з розпису безперечні і тому були отримані неабиякі позитивні результати.

Подивіться на карту України і ви побачите чер- воні сердечки, які вказують де є майстри «Фун- тика» і їх учні і, як наслідок – неповторні яскраві роботи. Майстри з техніки «Фунтик» є по всій Україні і за її межами, а їх чудові роботи заворо- жують своєю красою – і все це завдяки наполег- ливій праці майстрів-учителів, які навчають нові покоління майстрів.

Ангеліна Пан – народна майстриня, одна з пер- ших учнів, яка закінчила курси з техніки «Фун- тик» у 1993 р. і отримала СЕРТИФІКАТ двома мовами: українською та англійською. А на сьо- годні має цілу школу послідовників, талановитих і невтомних майстринь.

На виставці були представлені роботи май- стринь: Ангеліни Пан, Олени Івіщенко, Наталії Дерещук, Наталії Топчій, Ірини Лисаченко, Ольги Слободяник, Вікторії Лємєшевої, Наталії Луцен- ко, Яни Власенко-Бернацької, Світлани Сігіди, Світлани Філаткіної, Олесі Сікачиної, Аліни Дуб- чак, Ольги Машевської.

Виконані роботи майстринь вражають своєю індивідуальністю, різноманіттям тем і подарува- ли глядачам неповторний кольоровий світ.

Оволодівши технікою «фунтик», ви зможете створити не тільки свій ексклюзивний інтер’єр, декоруючи скатертини, серветки, штори, подуш- ки, картини у своїй оселі. Ви зможете створити свій неповторний образ, розписавши своє вбран- ня та аксесуари, а у живопису використанню тех- ніки «Фунтик» узагалі немає меж.

З вдячністю та побажаннями подальшого

Поетичні читання «Тарас Шевченко мовами світу» з РНСУ

яких взяли участь письменники з усієї України, артисти, почесні міжнародні гості та представни- ки різних національних спільнот України.

Куратор читань – Марія Морозенко, Голова Київської організації НСПУ.

Дякуємо нашим друзям, нашим діткам за під- тримку і участь!!! Ви неймовірні!

травня в Будинку письменника Національної Спілки письменників України відбулися По- етичні читання «Тарас Шевченко мовами світу». Найкращі твори Т.Г. Шевченка прозвучали українською мовою та мовами етносів у виконан- ні молодого покоління представників Ради на-

ціональних спільнот України, гостей та артистів. Захід відбувся в рамках Міжнародного Шев-

ченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій» (22-24 травня), у підготовці й проведенні якого взяли участь Міністерство культури України та Національна Спілка пись- менників України.

В рамках Свята було проведено багато різ- номанітних культурно-просвітницьких заходів, в

шається неушкодженим.

Перші відомості про використання фунтика, як інструменту для нанесення фарб, зустрічаються в історії Стародавнього Єгипту. 5000

років тому подібна техніка викори- стовувалась при виконанні розпису на тілі знатних дам – «менді». У XII столітті техніка менді закріпилася в Індії, Північній Африці, Індонезії і країнах Середнього Сходу. Відомо також, що інки користувалися ку- льочком (конусом) для нанесення малюнка на тканину з використанням рослинних барвників. У традиційній

розквіту яскравого виду мистецтва – техніки

«ФУНТИК»!

На цій неповторній виставці Тетяна Кудінова також представила вихід у світ 1-го номера журналу «ОППіР» – Альма- наху Літературної вітальні Об’єднан- ня письменників, поетів і романтиків (ОППіР). Тетяна Кудінова є не лише Головним редактором видання, а й автором макета ексклюзивної об- кладинки.

Бажаємо успіхів цьому новому ек- склюзивному виданню!

Михайло Роль

Свята l Культура l Спорт l «Національний діалог» l № 5(21) l 7

18 травня 2019 – День Європи в Україні

Велике шахове свято

З ї

2003 року в третю суботу травня в Укра ні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтегра-

Координати цього географічного цен- тру Європи: 47° 56’3 північної широти і 24° 11’30 східної довготи.

за підтримки РНСУ

цію…» відзначається День Європи (від- повідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року).

Відправною точкою на шляху до вста- новлення Дня Європи вважається Де- кларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шу- ман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощуван- ня військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каме- нем Європейської федерації». Завдя- ки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів єв- ропейські країни уникнули накопичен- ня військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі. Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошен- ня Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У 1887 році в Закарпатті (яке тоді пе- ребувало у складі Австро-Угорщини) у Верхньотисянській улоговині (на правому березі Тиси) було встановле- но двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

В Україні традиційно урочиста цере- монія відкриття Дня Європи прохо- дить у Києві. На Хрещатику за сприя- ння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС облашто- вується «Європейське містечко».

Таке містечко складається з павільйо- нів, що представляють Україну, кож- ну державу-члена ЄС, Європейську Комісію та міжнародні організації. У павільйонах презентується географія, культура, історія найбільших міст дер- жав-членів ЄС, організовуються пуб- лічні дебати з послами та представни- ками української влади, проводяться вікторини з європейської тематики та мовні курси, облаштовуються «куточ- ки національних страв» тощо.

Традиційно протягом офіційного від- криття святкування Дня Європи відбу- ваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами міс- цевих університетів, представників не- урядових та громадських організацій, засобів масової інформації та прохо- дять масові гуляння, спортивні змаган- ня та концерти.

У День Європи жителі України від- значають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Україна – єдина держава, яка поки не є членом ЄС, але в якій на державному рівні відзначається День Європи.

18 травня в парку ім. Т.Г. Шевченка (м. Київ) Рада національних спільнот України провела щорічний шаховий бліцтурнір «Травневі зорі», який у цьому році був присвячений Дню Європи в Україні, під гаслом

«Шахи не мають національності».

А початку турніру Голова Ради на- ціональних спільнот

України Ашот Аванесян щиро привітав учасників турніру з Днем Європи та початком шахового турніру. Він висловив упевненість, що боротьба за шаховими дошками пройде чесно і безкомпромісно. Шахістів також привітали заступни- ки Голови РНСУ та члени

Президії і побажали удачі та щоб перемогли сильніші.

Турнір почався. Яскраво світило сонце, а на дошках бушувала буря. Всі шахісти були рішуче налаштовані на перемогу.

Турнір проходив за кру- говою системою, у якій учасників було поділено на 3 групи по 10 осіб, з кож- ної групи у фінал виходило

У заході взяли участь 30 осіб віком від 16 до 77 років різного етнічного поход- ження: українці, корейці, німці, греки, татари, вірмени, грузини, азербайджан- ці, євреї, вихідці з Росії, Молдови, пред- ставники з різних міст України – Києва, Дніпра, Запоріжжя, Броварів, Бориспо- ля, Луцька, Шостки.

У турнірі грали першорозрядники, кандидати і майстри спорту з шахів та любителі цієї древ- ньої гри. Суддівська колегія із трьох осіб уважно і чітко сте- жила за тим, що відбувається у шахових партіях, тому за- питань в учасників майже не було. Головним суддею тур- ніру був кмс Вячеслав Пота- пов.

У фінал гри вийшли шість найкращих шахістів – пере- можці півфіналів: Олег Буд- ніков, Артем Омеля, Віктор Янов, Євген Ставрояні, Дми- тро Джупін, Михайло Кацман. Після підведення підсумків переможцями турніру стали: Олег Будніков –1 місце, Артем Омеля – 2 місце, Віктор Янов здобув 3 місце. Були призи ве- теранам, їх отримали Микола

Відкриття меморіальної дошки з нагоди 100-ї

річниці встановлення дипломатичних відносин між Болгарією та Україною

У церемонії взяли участь: Надзви- чайний і Повноважний Посол Респуб- ліки Болгарія в Україні пан Костадін Коджабашев, депутат Верховної Ради України та Президент Асоціації болгар України Антон Кіссе, Почесний кон- сул Болгарії в Україні Сергій Желев, офіційні представники Міністерства закордонних справ та Міністерства

двоє учасників, тобто було

9 турів півфіналу та фінал. Шість гравців (по 2 з кожної групи), що мали найбіль- шу кількість очок, пройшли до фіналу. У перерві турніру шахісти мали змогу «під- кріпити свої сили» за рахунок невелико- го фуршету, організованого ініціаторами турніру.

Ногін та Геннадій Шикіда, жіночий приз виборола Рита Новікова. Було вручено приз наймолодшому шахісту – Євгенові Рошку, та ще були призи глядацьких сим- патій від любителів шахів.

Усі учасники турніру отримали цінні подарунки, а переможцям Голова РНСУ Ашот Аванесян урочисто вручив ди- пломи, призи та медалі переможцям від Ради національних спільнот України.

Турнір вийшов захоплюючим, цікавим і привернув увагу великої кількості киян та приїжджих, які були в парку на свят-

куванні.

травня на урочистій церемонії в Києві Віце-прем’єр-міністр

з економіної та демографічної полі- тики Республіки Болгарія пані Марія- на Ніколова та Віце-прем’єр-міністр України з питань економічного ро- звитку Степан Кубів відкрили ме- моріальну дошку, присвячену 100-й річниці встановлення дипломатич- них відносин між Болгарією та Украї- ною.

Меморіальний знак позначає міс- це першого болгарського посольства (легації), яке знаходилося в готелі

«Континенталь» (сьогодні це будів- ля Національної музичної академії

«П. І. Чайковський»).

культури України, Київської міської державної адміністрації, представники дипломатичного корпусу та культур- них кіл України.

Прес-служба Посольства Республіки

Болгарія в Україні

Шість фіналістів, судді и Голова РНСУ

У шахах немає національності, віро- сповідання і посад. Усіх шахістів єднає велика людська дружба.

8 l «Національний діалог» l № 5(21) l Культура

Фестиваль національних культур Етнофест успішно відбувся 25 травня 2019 року в Центральному парку культури і відпочинку на літній естраді «Мушля»

Проведення Фестивалю національних культур Етнофест стало можливим завдяки ПІДТРИМЦІ ДЕПАРТАМЕНТУ КУЛЬТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ).

Право проведення Фестивалю національних культур Етнофест належить Громадській організації «Міжнародне товариство німців України – Відерге- бурт», яка подала заявку до ДЕПАРТАМЕНТУ КУЛЬТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ

АДМІНІСТРАЦІЇ) і в чесній боротьбі вже 2-й рік поспіль стала переможцем мистецького конкурсу на найкращий культурно-мистецький проект.

Офіційно відкрили фестиваль начальник Відділу з питань національно- стей Департаменту культури Київської міської державної адміністрації Ольга Власенко та Голова Громадської організації «Міжнародне товарис- тво німців України – Відергебурт» Володимир Піньковський.

Розпочала наш фестиваль Заслуже- на артистка України Інеш Кдирова піснею «Всі ми діти твої, Україно!»

Заслужений артист України Сер- гій Сулімовський чудово виконав українську пісню «Чорна гора».

Культура l «Національний діалог» l № 5(21 ) l 9

Приємно вразила глядачів вокально-хореографічна композиція «Це моя Україна» у виконанні лауреатів Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів Зразкового ансамблю танцю «Райдуга», солістка – Каріне Балабекян. Ху- дожній керівник – Тетяна Богданова.

Далі виступив дипломант срібного диплому Міжнародного хорового кон- курсу ім. Франца Шуберта Інтеркультура в м. Відень, дівочий хор «Співочі серця» центру німецької культури «Паланок» м. Мукачева, Закарпатської області, керівник – Діана Варварцева, концертмейстер – Магдалина Русин.

Запальну німецьку естрадну піс- ню про Кохання, Свободу та Ща- стя – «Фэрлибт, фэрлобт, фэрф- лихст нохмаль» виконала член Ради німців України, Заслужений працівник культури України Світ- лана Пилипенко-Шварц.

Підкорив присутніх Народний те- атр німецького танцю Німецького молодіжного культурного центру

«Дойче Квеллє», який бере активну участь у культурному житті Києва та України, виступаючи на різних захо- дах, зокрема на Міжнародному фе- стивалі «Всі ми діти твої, – Україно!», на благодійних концертах, присвяче- них святкуванню Дня Києва, дня Єв- ропи. Керівник – Світлана Цех.

Продовжив фести - валь Ансамбль Грець- кого культурного цент- ру «Зорбас», художній керівник та продюсер – Олександра Шайтан, хореограф – Аліна Малі- новська.

Учасником Фестивалю на- ціональних культур Етнофест був і Фольклорний ансамбль німецької пісні «Хайматліхе Мелоді» («Рідні наспіви») то- вариства німців міста Києва

«Відергебурт», Головатоварис- тва Лідія Цельсдорф, худож- ній керівник – Лариса Соро- копуд.

Від імені Національного конгре- су вірмен України виступала юна співачка, лауреат і переможець Всеукраїнських конкурсів Каріне Балабекян з піснею про батьківщи- ну, патріотизм, любов до історич- ної батьківщини своїх пращурів.

Наймолодшими учасниками фестивалю були гурт «Дзвіночки», учасники якого є учнями недільної школи, керівник Рузанна Мартіросян.

Наступним на сцену Фестивалю національних культур Етнофест вийшов Ансамбль україно-чесько- го культурно-освітнього товарис- тва «Вишеград», керівник якого є Людмила Мухіна. Вокальний ан- самбль «Вишеград» було створено у 1998 році. Метою діяльності є оз- найомлення широкої глядацької аудиторії з традиційним чеським фольклором. Вокальний ансамбль

«Вишеград», беззмінний керівник ансамблю викладач вищої кате- горії Ірина Рутькова.

Глядачі з інтересом знайомили- ся з творчими виступами різних національних спільнот. І з вели- ким задоволенням самі були ак- тивними учасниками народних розваг, танцювальних та вокаль- них майстер-класів.

Анаіт Гаспарян – співачка та композитор, солістка Національ- ного конгресу вірмен України.

Литовську громаду на фестивалі пред- ставляли учасники фольклорно-етно- графічного ансамблю «Сесулес» (Сестрич- ки) Київського товариства литовської культури імені Майроніса.

Вікторія Кравченко – лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів.

Із захопленням сприйняли при- сутні виступ Народного ансам- блю України «Айренік», худож- ній керівник – Гоар Геворкян.

Продовження у наступному номері

10 l «Національний діалог» l № 5(21) l Вісті з регіонів

День Полонії в Кропивницькому

Третього травня щороку Товариство поляків «Полонія» ім. К. Шимановського відзначає день Конституції. Проте цього року вперше в рамках проекту «Велика польська родина» святкували День Полонії та поляків за кордоном. Цей проект фінансується Сенатом Республіки Польща.

Свято відбулося на лоні природи в Міському саду. За- ступник голови «Полоніі» Марина Норенко влаштувала спортивну розминку та закликала всіх на еко-прибирання навколишньої території. Після цього відбулася цікава вікто- рина, де кожен з учасників мав змогу перевірити свої знання традицій, культури та історії Польщі. Для перемоги у цій вік-

торині учасники повинні були відповісти на запитання, за що отримували наліпки. Проте, як завжди, усім модераторам та

учасникам вікторини подарували призи. Тим часом Юрій Кочерженко, Олег Норенко, Родіон Тарасов, Сергій Ковальов та інші чоловіки підсмажили ковбаски та розігріли національну польську страву «бі-

гос». Після почастунку Марина Норенко показала танцювальний майстер-клас.

Усі учасники співали пісню «Бо всі поляки – це одна родина» і отримали море позитивних емоцій. Дякуємо організаторам – свято вдалося на славу!

Світлана Ніколаєвська

Літній настрій у Бердянську

ЕРДЯНСЬКИЙ художній музей ім. І.І. Брод- ського є історико-культурним центром ма- ленького міста. Його історія тісно пов’язана з ім'ям відомого художника та колекціонера Ісаака Ізраїльовича Бродського, який був засновником музею та його Почесним директором. Багато років музей запрошує талановитих майстрів жи-

вопису, графіки та декоративного мистецтва продемонструвати свої роботи та стати частиною істори- ко-культурного надбання худож- нього музею та міста вцілому.

Співробітники музею з великою наснагою працюють над популяри- зацією колекції та урізноманітнен- ням культурного життя міста. І вар- то лише уявити якою подією для маленького міста стають виставки художників, в роботах яких закла- дений глибокий філософський

зміст. Такою яскравою подією для міста Бердянська стала виставка картин Лариси Пуханової та Світ- лани Бринюк, українських худож- ниць болгарського походження, які своєю творчістю дають мож- ливість поринути в неймовірний світ вражаючого живопису та по- етичних сцен.

29 травня відкрилась виставка, під назвою «Літній настрій». Творці цієї виставки наповнили зали худож-

нього музею окремими моментами літа та теплими спогадами, які залишаться в пам’яті на все життя.

Лариса Пуханова (на фото) – сучасна, талано- вита українська художниця, яка вміло оцінює та

передає на своїх полотнах красу навколишнього світу. Це над- звичайно творча особистість, яка використовуючи свій власний, неповторний стиль, на одному диханні пише прекрасні й непо- вторні натюрморти, сюжетні ком- позиції, пейзажі рідного міста. Лариса Пуханова – людина, яка невтомно створює цілі серії картин, на різні теми. Її роботи хочеться розглядати, аналізува- ти. У художниці виробився свій

неповторний, унікальний стиль, у чому можна пересвідчитися споглядаючи її прекрасні твори. Душевність в її полотнах дає нат- хнення кожному глядачеві нади- хатися красою життя та знаходи- ти прекрасне у звичайному.

Великий Ван Гог колись зау- важив, що картини живуть своїм власним життям, народженим душею художника. Сьогодні, вдивляючись у полотна Світлани

Бринюк (на фото), можна в цьому пересвідчи- тись. Роботи автора – це свобода, в поєднанні з гарним смаком та відмінним професіоналізмом. ЇЇ динамічна творчість, завжди викликає подив, адже створити картину, сповнену правильною аурою відчуттів, що втілюють задум та передають його глядачеві – задача лише для справжнього майстра. Живопис Світлани Бринюк має власний характер, в якому гармонійно втілені доброта, любов та ніжність усього життя. Глибокий, філо- софський зміст кожного твору, втілений на полот- ні художниці, відкривається для кожного глядача з усією повнотою задуму.

Привітати художниць на відкриття виставки завітали члени Товариства болгарської історії та культури «Родолюбіє», Голова – Савченко Л.І., а також гостя з Болгарії, викладач болгарської

мови та літератури, пані Лалка Денчева. Разом із колективом болгарської пісні «Ізвор» вони привітали художниць та побажали подальших успіхів у їх творчій діяльності.

Виставка дала можливість познайомитися не лише з картинами, а й духовно-творчим світом неймовірно цікавих особистостей. Їх роботи не залишать байдужим жодного поціновувача справжнього мистецтва.

Вікторія Купчинська, Старший науковий співробітник Бердянського художнього музею

ім. І.І.Бродського

З життя етнічних громад Миколаївщини: травневий калейдоскоп

Дні грузинської культури на Миколаївщині

КРАЇНУ й Грузію пов’язують давні історичні й культурні відносини

й схожа доля держав. Наші народи впродовж своєї історії ніколи не нападали на інших, а лише захищалися й тому, мабуть, ми так цінуємо волю й дух власної нації. Леся Українка колись казала так: «Якщо я не була б українкою, я б воліла бути грузинкою». Напевно тому в Україні так люблять грузинську культуру і завжди із задоволенням і теплотою сердець зустрічають ансамблі грузинських танців і пісень, які щороку приїздять до нашої країни у рамках світових турів. Щороку в травні на Миколаївщині до Дня незалежності Грузії також відбуваються Дні грузинської культури, проведення яких стало вже традиційним і започатковано в 2012 р. Миколаївським обласним

національно-культурним товариством

«Іберія». Особливістю цьогорічних Днів грузинської культури стала скайп-зустріч з великим українським грузином, непересічною особистістю, дипломатом, поетом, перекладачем і літературознавцем Раулем Чілачавою. Родзинкою заходу було декламування віршів видатних українських письменників школярами й самим Раулем Чілачавою, який переклав їх грузинською мовою. Приємно, що зустріч відбулася саме у Всеукраїнський день вишиванки, а тому більшість присутніх і сам Рауль Шалвович були

не тільки в національному одязі, але й надихнулися патріотизмом від грузина з «українською душею!»

А завершилися Дні грузинської куль- тури на Миколаївщині яскравим і запальним Гала-концертом «Серце Грузії – 2019», на який щороку з Одеси до нас приїжджає постійний учасник Всеукраїнського фестивалю націо- нальних культур «Дружба» народний ансамбль грузинського танцю «Сакарт- вело». І цього року він, а також ми- колаївський танцювальний колектив

«Тамаріоні», дівчатка-вокалістки з то- вариства «Іберія» й щирі українські жі-

ночки з вокального колективу «Пісенні барви» села Трихати Миколаївського району (які, до речі, виконали грузин- ською мовою відому всім пісню «Тбілі- со») подарували глядачам справжні й неповторні емоції від споглядання чу- дового, гарячого й водночас витончено- го й такого сповненого волі й свободи грузинського мистецтва. На Гала-кон- церті були присутні й почесні гості, а саме Генеральний консул Республіки Грузія в м. Одеса Торніке Берекашвілі, миколаївській міський голова Олек- сандр Сєнкевич, депутат міської ради В’ячеслав Карцев, заступник началь- ника управління культури, національ- ностей та релігій облдержадміністрації Віталій Бойченко, Голова правління Ради національних товариств Мико- лаївської області Лоліта Каймаразова, Голови національно-культурних това- риств Миколаївщини.

Вісті з регіонів l «Національний діалог» l № 5(21) l 11

Літературно-мистецький вечір – «Наш Крим» Фестиваль до Дня слов’янської

писемності і культури

На концерті 24 травня ми побачили з віршами й піснями болгарською мовою вихованців двох недільних болгарських шкіл, що працюють у Тер- нівці: «Търновка» й імені Івана Вазова, послухали чудових болгарських пісень у виконанні ансамблю болгарської пісні «Чучулички» й вихованців вокаль- них студій «LiKra» і «Зіронька», побачили болгарсь-

РАВЕНЬ видався напрочуд насиченим подіями в Раді національних товариств Миколаївської області. Отож пропонуємо вам зануритися у світ добрих емоцій і яскравих зустрічей, які супро-

воджували нас протягом місяця.

15 травня у Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького відбувся літературно- мистецький вечір «Наш Крим», організований у рамках циклу «Література народів Миколаївщи- ни». Мета цього спільного проекту бібліотеки й громадської спілки – ознайомити молодь з відо- мими постатями в літературі й культурі різних на- родів, представники яких мешкають у нашому краї і таким чином розширити кругозір молодої люди- ни, зацікавити її пізнанням поезії й прози таких визначних особистостей як Расул Гамзатов, Шота Руставелі, Іван Вазов, Ованес Туманян, Чінгіз Айт- матов тощо. Вечір ми вирішили присвятити крим- ськотатарській поезії і запросили на нього пересе- ленку з Криму Ферузу Ібрагімову, яка з розповідей своїх батьків знає, що пережив її народ у далекому 1944 році. До нас завітав також і гість з Херсона

– керівник представництва Меджлісу кримськота- тарського народу в Херсонській області Абмеджит Сулейманов, який докладно розповів про всі пе- рипетії в історії свого народу, його трагічну долю в ХХ ст. й, власне, про сам етногенез кримських татар, який доводить, що вони для Криму – автохтонні мешканці, і ніяких інсинуацій з цього приводу бути не може. Своїми враженнями поді- лився бібліотекар Дмитро Семчишин, який, влас-

не, й підготував вечір: «Нашою метою було зу- стрітися з представниками кримськотатарського народу і спробувати побачити Крим їхніми очима. Гості мали можливість поспілкуватися з пересе- ленцями з Криму й згадати історію півострова від давнини до сьогодення. Прозвучали прекрасні на- родні мелодії у виконанні музикантів оркестру Пів- денної військово-морської бази України, а також чудові вірші кримськотатарських поетів ХХ століт- тя, присвячені своїй Батьківщині, розлуці і радості нової зустрічі з нею. Наостанок до перегляду було запропоновано короткометражний фільм «По- вернутися зі світанком» талановитого українсь- кого режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва». Вечір залишив по собі надз- вичайно гарні й водночас сумні враження, адже будь-яка спроба насильницького втручання в долі людей або ж цілого народу має бути унемож- ливлена всіма можливими засобами й зусиллями усіх людей доброї волі на планеті Земля. Над- звичайно тішить те, що на вечір завітали школярі Миколаївського муніципального академічного коледжу й Академії дитячої творчості, бо зустрічі в рамках циклу «Література народів Миколаїв- щини» розраховані саме на них. Дякуємо керів- никам цих закладів за підтримку наших ініціатив і розуміння важливості виховання молоді в дусі толерантності й взаємоповаги до представників усіх етносів, що населяють Україну.

22 по 26 травня тривав також і традиційний обласний Фестиваль слов’янських народів

до Дня слов’янської писемності і культури, цього року 16-тий. Започатковано його було в 2003 р. за ініціативи Ради національних товариств Ми- колаївської області й Південнослов’янського ін- ституту КСУ. І вже протягом 16 років фестиваль презентує мешканцям міста й області історію і культуру слов’янських етносів нашого краю: болгар, білорусів, росіян, чехів і поляків. Тради- ційними для нього стали концерт-присвята вели- ким слов’янським просвітителям, винахідникам глаголиці і кирилиці, святим рівноапостольним братам Кирилу і Мефодію, що відбувається в Тернівці, компактному поселенні болгар; літера- турно-музичні вечори миколаївських білорусів та інші заходи. Традиційно до програми фестивалю входить і засідання ТО «Ленінградське земляц- тво», яке об'єднує ветеранів війни, блокадників і захисників Ленінграда, що живуть в Миколаєві, і зустрічі якого відбуваються щомісяця.

кі й українські народні танці, які нам представили ансамбль танцю «Хоро» й колектив «Золотий коло- сок». Яскравою окрасою концерту став неофіційний гімн Болгарії – народна пісня «Хубава си моя горо», майстерно й по-особливому виконана керівником вокальної студії «LiKra» Лідією Кравченко й соліста- ми студії. Тернівський будинок культури – Центр доз- вілля «Софія» - вже давно став справжнім центром болгарської культури, де пошановуються традиції й плекається народне мистецтво. Хочеться висловити щиру подяку за це директору БК Юлії Любецькій, яка багато зусиль докладає, аби в мікрорайоні гід- но розвивалися українська й болгарська культури й відкривалися нові таланти.

Білоруські посиденьки

травня Миколаївське об- ласне національно-куль-

турне товариство білорусів

«Голас Радзіми» запросило всіх миколаївців на справжні біло- руські посиденьки: з піснями, жартами й примовками, частів- ками й віршами, загадками й пригощанням. Тут можна було поласувати білоруськими цу- керками, послухати й самим по-

співати білоруських пісень, послухати народні жарти, байки й примовки, відгадати загадки і просто

долучитися до пізнання білоруської мови й культури в теплому сімейному колі. Всі, хто завітав того

Творчий десант в с. Парутине

дня до Миколаївського міського будинку вчителя, потрапили, не виїжджаючи з рідного міста, до Білорусі, а потім занурилися в пісні й чудову білоруську мову… Кожен раз миколаївські білоруси вміють дивувати, адже кожна їхня літературно-музична композиція – це щось нове й оригінальне, яке знайомить тебе з невичерпними скарбами білоруського слова, літератури й культури, народної пісенної творчості. І неоціненна заслу-

га в цьому – Голови товариства Тетяни Деменникової, яка сама розробляє й пише сценарії, підбирає пісні й вірші. Цього разу гостями посиденьок став ве- теранський ансамбль "Білозірочка" БК с. Білозірка Вітовського району Мико- лаївської області, яке вважається біло- руським селом. Учасниці ансамблю по- дарували глядачам дві чудові білоруські пісні. Свято тривало й пісенну естафету підхопив фольклорний ансамбль това-

риства «Родныя напевы» й солістка Валентина Ко- рякіна. А потім ми жартували й просто спілкувалися, всотуючи в себе чарівні звуки й мелодії Білорусі. На святі були присутні також Голови й представники на- ціонально-культурних товариств Миколаївщини.

травня, у заключний день фестивалю, на нас чекала благословенна ольвійська зем-

ля – земля скіфів і сарматів, греків і татар, турків, українців і росіян і ще багатьох інших народів, що залишили свої сліди в історії Очаківщини, а саме у с. Парутине. Творчий десант МОГО «Ру- сич» у складі поетів ЛІТО «Золотий парус поезії», учасників театру пластики й образу «Імідж» і учнів ЗОШ № 45 рушили на зустріч з мешкан- цями села, аби представити їм свою творчість і нагадати про визначний день в історії – День слов’янської писемності і культури. Ми згадали про історію свята, про святих братів Кирила і Ме- фодія, послухали авторські вірші й пісні, поди- вилися чудову виставу «Народження Наднової» у виконанні театру пластики й образу й рушили відновлювати творчі сили до Національного істо- рико-археологічного заповідника «Ольвія». А по- верталися додому хоч і втомленими, але вкрай наповненими цими п’янкими ароматами диких трав у поєднанні з великою духовною силою святих храмових місць «Щасливої». Отож, це було гідне завершення фестивалю, за що окрема подяка Тамарі Білоусовій, Голові МОГО «Русич» – ідеологу і натхненнику цих традиційних творчих зустрічей з мешканцями Миколаївської області,

а також ведучій заходу поетесі Раїсі Сухановій і, звісно, директору Парутинського ПК Олександру Іващенку.

Залишається додати, що фестиваль відбувся в рамках Обласної цільової національно-культурної програми «Збереження і розвиток етнічної, куль- турної і мовної самобутності національних мен- шин Миколаївської області» на 2019 – 2021 рр. за підтримки Миколаївської обласної державної адміністрації та облради, управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА, миколаївського міського голови й управління освіти Миколаївської міської ради, міського Бу- динку вчителя, Тернівського БК «Софія», ЦБС для дорослих м. Миколаєва, КЗ «Парутинський ПК» і багатьох-багатьох інших, що надали по- сильну допомогу в його організації і проведенні. Аміна Султанова ( текст скорочено)

12 l «Національний діалог» l № 5(21) l Свято столиці України

Столиця України святкує День Києва

25-26 травня традиційно, в останню неділю травня, свій день народження відзначила українська столиця.

До спорту – з дитинства!

І вихідні були насичені культур- но-масовими подіями. Киянам і гостям столиці буде складно визначити- ся, як провести День Києва 2019 і який же із численних заходів відвідати. У столиці пройшли більше десятка різних фестивалів, численні концерти та пер-

У неділю також, уже традиційно, відб- увалась виставка-ярмарок на Андріївсь- кому узвозі, а Національний музей історії України презентував цікаву програму

«Кобзарі та лірники на Старокиївський горі», в якій сучасні продовжувачі давніх кобзарсько-лірницьких традицій пред- ставляли відтворені старосвітські му- зичні інструменти – кобзу Остапа Вере- сая, народну бандуру, колісну ліру та ін. Крім того, до дня міста у столиці відкри- лась Виставка “Почесні громадяни міста Києва”, на території перед Київською міською радою та було проведено низку безкоштовних екскурсій. Уже не перший рік у день народження столиці в Україн- ському домі проводять Фестиваль моро- зива, і 2019-й не став винятком: усі охочі змогли відвідати свято, присвячене улю- бленим ласощам. Свою продукцію пред- ставили практично всі українські вироб- ники морозива. На честь 1537-ї(хоча місто набагато старіше!) річниці в місті пройшло багато спортивних заходів, се- ред них уже згадана Вітрильна регата,

Цього року до тих, хто біг, додався ще й пробіг із собаками і пробіг наосліп. Уперше «Пробіг під каштанами» відб- увся в Києві 26 років тому. Тоді в ньому взяли участь лише 150 осіб. А вже сьо- годні кількість учасників збільшилася більш, ніж у 100 разів. Пробіг став най- масовішим святковим благодійним захо- дом: у ньому взяла участь рекордна кіль- кість людей - понад 18 тис. осіб! Кошти, зібрані в рамках проекту, спрямовують- ся на придбання необхідного обладнан- ня та витратних матеріалів для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.

На Святі Колісниць

На святі столиці можна було взяти

форманси, вистави, спортивні заходи. День Києва - щорічне масштабне свято, яке цікавить не тільки жителів столиці, а й гостей із різних куточків країни. У суботу, 25-го числа, на Дніпрі відбулася благодійна Вітрильна регата. Урочисте відкриття пройшло в акваторії річки біля церкви Святого Миколая, що біля причалу Київського річкового вокзалу. Організатором захоплюючого заходу традиційно стала Київська федерація вітрильного спорту.

В суботу відбувся також великий святковий концерт на Контрактовій площі. Яскравий запальний захід прой- шов за участі популярного Dzidzio. Крім Dzidzio, в історичному центрі столиці виступили також й інші відомі виконавці: Гайтана, Аліса Тарабарова, Денис Реконвальд, Андрій Бойко, Асія Ахат та інші. А напередодні концерту відбувався проект Київський бал «Kyiv BALL», всі охочі змогли станцювати сальсу на майстер-класі знаменитого хореографа Рейнальдо Пауела. Тисячі пар станцювали «польку», а рекорд зафіксували представники Книги Ре- кордів. У рамках заходу пройшов від- бір учасників від України престижно- го міжнародного пісенного конкурсу

«Берлінська перлина».

На Святі Колісниць

А 26 травня в Києві вперше на від- критій сцені виступив всесвітньо ві- домий французький виконавець Дідьє Маруані, котрий виступав разом з групою «Space Symphony» в супроводі симфонічного оркестру Національ- ної оперети України. Сюрприз киянам приготували також і учасники культо- вого українського колективу «Океан Ельзи».

Така важка ця перемога над собою!

Ідея великого, відкритого, рок-кон- церту виникла у Святослава Вакарчу- ка, який неодноразово бував на музич- них подіях та фестивалях на території

«ВДНГ». Чудовий комплекс отримав бук- вально друге дихання пару років тому і став культурним, музичним, фестиваль- ним центром столиці, а нині майдан- чиком для виступу знаменитого гурту. Концерт відбувався на свіжому повітрі, у колі друзів, та з унікальною сценою формату 360 градусів, доступною для пе- регляду з усіх сторін. В місті одночасно відбувався ще цілий ряд фестивалів – Книжковий Арсенал, Фестиваль «Країна Франкіана», Кураж Базар, Kyiv Art Week, Radioday, Всеукраїнський мистецький фестиваль «Мистецька палітра Києва», Міжнародний фестиваль дитячо-юна- цької творчості «Сонячний каштанчик», Фестиваль національних культур «Етно- фест», фестиваль «Кобзареві джерела», Всеукраїнський фестиваль хорового мистецтва «Пісня на Дніпром» на Співо- чому полі, у програмі якого був показ традиційних українських костюмів і виставка образотворчого та декоратив- но-прикладного мистецтва, Мистецький проект «JAZZ KOLO», Міжнародний фе- стиваль «Київський тиждень мистецтва» у бізнес-центрі «Торонто-Київ», Куль- турно-мистецький проект «Художники Києва – рідному місту», стартував кіно- фестиваль «Молодість».

Екологічна акція проти використання цело- фанових кульків

Всеукраїнський велодень і традиційний 27-й «Пробіг під каштанами».

Race Horizon Park

На честь Дня міста Києва в суботу розпочалися міжнародні змагання з ве- лосипедного спорту Race Horizon Park, у рамках яких відбулися гонки Horizon Park Race for Peace, Kievskaya Sotka Women Challenge, Horizon Park Race Maidan і Horizon Park Classic. Також у су- боту відбувались всеукраїнські змагання за Кубок України зі спортивного орієн- тування, чемпіонат міста зі спортивного орієнтування на Кубок столиці, міжна- родні рангові змагання IOF.

Пробіг з улюбленим вихованцем!

А в неділю зранку на Майдані Неза- лежності відбувся 27-й традиційний благодійний «Пробіг під каштанами», в якому могли взяти участь всі охочі – від зовсім ще малюків, що »бігли» у колясках разом з мамами, до селебреті, що бігли з благодійною метою.

«Слабка стать» дає фору «сильній»!

участь також у Міжнародному турнірі з міні-футболу за «Кубок мера Києва 2019», у міському турнірі з кікбоксингу та у фінальній частині чемпіонату Києва із сімейного спорту, під час якого визна- чали «найспортивнішу родину» столи- ці. Досить насичену й цікаву програму для дітей та дорослих підготував парк Київська Русь під Києвом. 25 і 26 травня театром князівства Київська Русь: було відтворено легенду «Як Київ Києвом став». Постановка розповідає про апо- стола Андрія, що передбачив появу вели- кого граду Києва на узбережжі Дніпра, а також відтворює легенду про братів Кия, Щека та Хорива і їх сестру Либідь. У свою чергу, кияни та гості столиці вперше змогли помилуватись веселим древнім індійським Святом Колісниць, яке відбувалось у неділю на Хрещати- ку. Родзинкою цьогорічного свята Дня Києва стало відкриття «скляного» пішохідно-велосипедного мосту мером міста Віталієм Кличком, який з'єднав парк «Володимирська гірка» з Аркою дружби народів.

Відкриття велосипедного мосту

На конструкції облаштовано два огля- дових майданчики зі скляною підлогою й підсвічуванням. Звідси відкриваються чудові краєвиди на Київ: можна прогу- лятися алеями та насолодитися мальов- ничими видами на стару частину міста Київ, Поділ. Крім цього, тут відкри- вається неймовірно гарний краєвид на Дніпро. Довжина моста - 206 м. Ширина

- від 6 до 14 м. Висота - 20 м, а найвища точка - 32 м. Конструкція складається із 4 опор. Вага металоконструкцій - 460 тонн. Міст прозвали справжнім архі- тектурним дивом. Активне будівництво тривало 5 місяців. Над зведенням моста працювали близько тисячі будівельників і фахівців.

Георгій Лук’янчук. Фото автора

Історія l Визначні дати l «Національний діалог» l № 5(21) l 13

8 травня – День пам’яті та примирення

усім борцям проти нацизму, увічнен- ня пам’яті про загиблих воїнів, про жертв війни, воєнні злочини, депорта- ції та злочини проти людяності, скоєні у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українсь- кого визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, ут- вердження спадкоємності традицій

29 травня відзначають Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй

місій з Міжнародним днем миротворця. Україна завжди прагнула миру та безпеки для свого народу й усіх народів планети. Я твердо вірю, що настане той день, коли українські військові знову виконувати- муть лише миротворчі місії», – зазначив

Д в

ЕНЬ пам’яті та примирення – пам’ятний день Україні, який відзначають 8 травня, в річницю ка- пітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ

перемоги над нацизмом).

Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення цієї дати є «гідне вшану- вання подвигу Українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги

воїнів – переможців нацизму та ниніш-

ніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту Украї- ни…».

На згадку про жертви Другої світової війни в Києві та обласних центрах 8 травня встановлюється почесна вар- та біля пам’ятників і меморіалів, при- свячених увічненню перемоги над на- цизмом і вшануванню пам’яті жертв Другої світової війни, а також поклада- ються вінки і квіти.

Пам’ятаємо! Перемагаємо! Вічна слава героям!

ЕНЬ цей проголошений рішенням Ге- неральної асамблеї ООН від 11 груд-

ня 2002 року. Саме цього дня у 1948 році Рада безпеки ООН заснувала першу місію з підтримки миру. Відтоді були проведені 72 миротворчі операції. За ці роки під прапором ООН пройшли службу понад 1 млн. миротворців, 3800 із них загинули при виконанні службових обов’язків.

Нині в 14 миротворчих операціях на чотирьох континентах проходять служ- бу понад 88 тисяч військовослужбовців, поліцейських і цивільних співробітників із 124 країн. Мета кожної місії полягає в

Президент України В.О. Зеленський.

В Україні цей день був впроваджений указом Президента «Про Міжнародний день миротворців» від 30 квітня 2003 року. Відтоді свято відзначають щорічно 15 липня з метою вшанування мужності і звитяги, зразкового виконання службо- вих обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій та забезпечення збереження пам’яті славетних героїв-ми- ротворців, які загинули під час виконан- ня обов’язків у складі миротворчого кон- тингенту та миротворчого персоналу.

Тож з нагоди свята щиро бажаємо усім

миротворцям світу щастя, добра та бла-

РНСУ вітає з Днем Перемоги

порятунку людських життів, запобіган- ні масовим злочинам і створенні основи для побудови миру.

гополуччя. Нехай ваші високі професій- ні та моральні якості, бойовий досвід

Дорогі ветерани, сердечно вітаємо

вас із всенародним святом – Днем Перемоги!

скорботи за тими, хто віддав життя за

свободу нашої Вітчизни. Тому для нас, нащадків і спадкоємців солдатів Вели- кої Перемоги, найвищим законом бут- тя є вірність їх священній справі і нет- лінній пам’яті, довічна синівська шана і повага.

Сьогодні ми вітаємо ветеранів та дя- куємо їм, вітаємо один одного і бажає- мо найважливішого – миру!

Щиро бажаємо Вам, дорогі ветерани, міцного здоров’я та довголіття.

Понад 42 тисячі українських військо- вослужбовців взяли участь у миротвор- чих операціях у Косово, Боснії та Герце- говині, Анголі, Македонії. Входили до складу місій ОБСЄ та ООН у Гватемалі, Таджикистані, Афганістані, Грузії, Прид- ністров’ї, Іраку, Лівані, Судані, Кот-д’Іву- арі, Демократичній Республіці Конго тощо. Нині ЗСУ беруть участь у восьми міжнародних операціях із підтримання миру й безпеки у шести країнах світу.

«Вітаю членів українських миротворчих

завжди надійно служать ідеалам гу-

манізму та справі захисту життя людей! Вічна пам’ять солдатам і офіцерам, які віддали життя за мир та спокій!

Уц

ей славний день ми знову повер- таємося до незабутнього травня

1945 року, аби з глибокою повагою зга-

Зі святом вас, із Днем Перемоги!

День пам’яті жертв політичних репресій

дати тих, хто виборов нашу свободу у страшному поєдинку з фашистськими загарбниками.

Свята пам’ять про ДругуСвітову війну залишається з нами як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, тяжкої ратної праці, а водночас вічної

18 травня в Україні та світі вшановують пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу, яка стала однією з найтрагічніших сторінок історії ХХ сторіччя.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента України від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій.

в історії України, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» – щорічно у третю неділю травня.

Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, приурочені пам’яті про ці страшні події.

Кількість жертв політичних репресій в Україні

За різними оцінками лише у перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань,

знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень загинуло понад

46% кримських татар.

АСИЛЬНИЦЬКЕ виселення крим- ськотатарського народу з території його історичного проживання, навмис- не створення у місцях спецпоселень життєвих умов, що призвели до масо- вих смертей кримських татар, особливо дітей і жінок, обмеження елементарних засобів для існування за міжнародним

правом мають ознаки геноциду.

Верховна Рада України визнала де- портацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарсь- кого народу.

Визнання світовою спільнотою факту геноциду кримськотатарського наро- ду відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та по- карання за нього, свідчитиме не лише про відновлення історичної справед- ливості, але й слугуватиме недопущен- ню у майбутньому вчинення подібних дій щодо кримськотатарського або будь-якого іншого народу.

Логотип меморіальних заходів до 75-х ро- ковин депортації кримських татар

ЕЙ День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні внаслі- док політичних репресій комуністичного режи- му, спочатку з’явився в національному кален- дарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одиніз найтяжчих зло- чинів проти людяності. Відзначався у четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26 листопада 1998 року). Потім, згід- но з Указом Президента України № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15 липня 2004 року №797/2004 було встановлено назву «День пам'яті жертв голо- доморів та політичних репресій». Надалі, згідно з Указом Президента України №431/2007 від 21 травня 2007 року, з метою належного вшану- вання пам’яті жертв політичних репресій, при- вернення уваги суспільства до трагічних подій

неможливо підрахувати – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час прав- ління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільй- она осіб (із них понад 50% - українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройш- ли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Традиційно в День пам’яті жертв політичних репресій найвищі особи держави покладають квіти до Національного меморіального заповід- ника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, проходять жалобні віче і церемонії.

14 l «Національний діалог» l № 5(21) l Історія l Видатні особистості України

Ігор Іванович Сікорський народився 25 травня 1889 року в Києві (помер 26 жовтня 1972 року в Істоні, Коннектикут, США), авіаконструктор, творець першого в світі гелікоптера.

25 травня – 130-річчя Ігоря Сікорського – великого українця, який створив перший гелікоптер і прославив США

Досягнення Ігоря Сікорського

22-річний киянин Ігор Сікорський став відо- мим на всю Європу в 1911 р., коли підняв у небо літак власної конструкції С-5 з мотором 50 к. с., швидкістю 125 км/год і дальністю польоту 85 км з максимальною «стелею» польоту 500 м.

Молодого авіаконструктора запросили до Пе- тербурга, де він у 1912-1914 рр. створив 4-мотор- ні літаки «Гранд» (1913 р.) та «Ілля Муромець» (1914), що поклали початок багатомоторній авіа- ції відразу 2-х напрямків – пасажирського і війсь- кового, оскільки могли перевозити до 40 осіб або до 2,8 т вантажу.

Це був небувалий прорив, коли 17 черв- ня 1914 р. в Київ із Москви прилетів перший літак «Ілля Муромець», що подолав відстань 1020 верст усього за 13 годин 10 хв.

18 лютого 1918 року Сікорський через Архан- гельськ назавжди покидає більшовицьку Росію, емігрувавши спочатку в Лондон і Париж, потім у 1919 назавжди поселившись у США, де він зумів втілити в життя першу свою юнацьку мрію

– створення вертольотів. У 1923 році Сікорський заснував власну авіаційну фірму Sikorsky Aero Engineering Corporation, першим інвестором якої став його друг, композитор Сергій Рахманінов, який вклав у підприємство 5 000 доларів (близько 82 000 доларів у перерахунку на ціни 2015 року).

Перший у світі вертоліт Vought-Sikorsky VS-300 піднявся в небо 14 вересня 1939 року: двигун – 90 к. с., швидкість – 90 км/год. Уряд США замо- вив 400 (реально випустили 130) бойових вер- тольотів для армії і берегової охорони спочатку США, а потім і Великобританії (з бомбовим від- сіком), здатним нести до восьми протичовнових бомб вагою по 12,5 кг і сідати на поверхню води, суші або палубу крейсера або авіаносця.

Він став першим і єдиним вертольотом, який узяв участь у Другій світовій війні.

У 1954 р. в небо піднявся Гелікоптер Sikorsky S-58, який визначив розвиток вертольотобу-

дування на півстоліття вперед. Саме такої конструкції вертольоти випус- кають і донині. Швидкість – 198 км/ год, дальність – 450 км. У 1959 році під час візиту Микити Хрущова у США американський президент ге- нерал Ейзенхауер прокатав радянсь- кого генсека саме на цьому S-58. За свідченням американських істориків, Сікорський був у шоці, дізнавшись, що Ейзенхауер погодився продати 2 вертольоти, з яких не встигли зняти

безліч новинок (включаючи автопілот), в Радян- ський Союз, які відразу передали в ОКБ Миля.

Всього у США Сікорським було створено 17 базових типів літаків і 18 вертольотів.

Цікаве про Ігоря Сікорського

Своєю любов’ю до авіаконструювання Ігор Сікорський зобов’язаний матері, Марії Сте- фанівні, адже саме вона прищепила синові лю- бов до музики, літератури та мистецтва. Це від неї вперше почув він про проекти літальних апа- ратів великого Леонардо да Вінчі. Улюбленою книгою став роман Жюля Верна «Робур-за- войовник», де розповідалося про гігантський повітряний корабель – прообраз вертольота. Політ на повітряному кораблі одного разу нас- нився йому і став мрією всього життя;
свій перший вертоліт з двигуном на гумці видатний авіаконструктор спорудив ще в

12 років. Тоді це ніхто не сприйняв усерйоз,

а сьогодні за схе- мою Сік орськ ого п р о в о д и т ь с я

99 відсотків всіх вертольотів у світі;

– за свідченням людей,

які близько знали конструктора, Ігор Сікорський був виключно миролюб- ною людиною. Головною місією авіації Сікорський вважав полегшення життя і діяльності людей;

– Сергій Сікорський, син легендарно- го інженера, назавжди запам’ятав слова свого батька про те, яким він бачить Київ.

«Київ – мати міст руських», – говорив добре відомі всім слова Ігор Сікорський, згадуючи про Київ, у який після еміграції йому так і не вдалося повернутися.

Нагороди Ігоря Сікорського

За час своєї трудової діяльності Ігор Сікор- ський отримав кілька нагород від Сполучених Штатів Америки:

1933 рік – Медаль Говарда Поттса;
1954 рік – Медаль Джона Скотта;
1963 рік – Медаль ASME;
1967 рік – Національна наукова медаль США;
1968 рік – Медаль Джона Фріца.
Увічнення пам’яті Ігоря Сікорського
1979 рік – у світ вийшов художній фільм ви- робництва СРСР «Поема про крила»;
2009 рік – Національний банк України ви- пустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні, на аверсі якої зображено літак «Ілля Муромець», а на реверсі монети зображено портрет Сікорсько- го у формі пілота;
жовтень 2011 року – одну з вулиць Києві пе- рейменували на вулицю Сікорського;
Авіакосмічний ліцей Національного авіа- ційного університету України носить ім’я Ігоря Сікорського;
площа у Приморському районі Санкт-Петер- бурга названа в його честь;
останній «безіменний» дальній бомбарду- вальник Ту-160 також названий на честь Сікор- ського;
грудень 2012 року – відкриття меморіальної дошки в церкві Святого Миколи Чудотворця, розташованої в місті Честер, Філадельфія, США;
астероїд (10090) названий Sikorsky.

Як українці оцінюють заслуги Ігоря Сікорського?

У результаті Інтер- нет-голосування у 2019 році українці од- ноголосно визнали Іго- ря Сікорського Героєм

України.

Георгію Гонгадзе 21 травня могло б виповнитися 50! Минуло 150 років з Дня народження

21 травня 1969 року народився

Відтепер українських журналістів відзнача-

академіка Олександра Фоміна

відомий український журналіст Георгій Гонгадзе, ім’я якого пов’язане з боротьбою

за свободу і правду.

16 вересня 2000 року близько 22:30 Георгій Гонгадзе пішов з роботи, але вдома так і не з’я- вився. Зникнення та вбивство Георгія Гонгадзе викликало широкий резонанс в Україні та за кор- доном, проте цю справу і досі не доведено до кін- ця, замовників убивства журналіста не названо.

Він народився у Тбілісі, а став Героєм України. У цей день згадаймо як Георгій жив, яким веселим, дотепним був. Як прямо, безком- промісно писав і говорив. Як мріяв жити у

вільній країні.

тимуть премією імені Георгія Гонгадзе. Наго- родження за інноваційність, відданість цінно- стям та стандартам незалежної журналістики відбуватиметься щороку 21 травня – у день народження Гії.

Українським PEN-клубом та Асоціацією випускників KMBS (Києво-Могилянської бізнес школи) відбулося перше вручення премії імені Георгія Гонгадзе Вахтангу Кіпіані

– журналісту та історику, викладачу, голов- ному редактору онлайн-видання «Історична правда» й автору однойменної програми на телаканалі Zik, засновнику у 2015 Музею- архіву преси.

21 травня 2019 року українському журналі- сту, засновнику і першому головному редак- тору «Української правди» Георгію Гонгадзе виповнилося б 50 років.

Дякуємо тим, хто пам’ятає. З Днем народження, Гія!

травня 1869 народився Олек- сандр Васильович Фомін, академік НАНУ, ботанік, морфо- лог, систематик, директор Ботаніч- ного саду Київського університету (1931-1935). Був одним з найак- тивніших учасників розбудови Української академії наук. Заснував науковий журнал «Вісник Київсь- кого ботанічного саду», який став одним із провідних ботанічних

видань України, очолював Українське ботанічне товариство. Автор одного з перших ботанічних районувань України, також засновник 12-томно- го видання «Флора УРСР». Один із найкращих фахівців з дослідження папоротеподібних.

У 1914 році Олександр Фомін приїжджає до Києва. Залишивши Кавказ і ботанічну установу, якій присвятив шістнадцять років, він прийняв запрошення на посаду професора кафедри морфології і систематики рослин і директора Ботанічного саду Київського університету. Па- ралельно викладав ботаніку на Київських Вищих жіночих курсах .

У вересні 1921 р А.В. Фомін був обраний дійс- ним членом Академії наук Української РСР.

Помер А. В. Фомін 16 жовтня 1935 року, похо- ваний у Києві на Лук’янівському цвинтарі (ділян- ка № 21, ряд 8, місце 11).

З огляду на досягнення вченого, постановою № 1385 Ради Народ- них Комісарів УРСР від 17 жовтня 1935 р. Київському міському бо- танічному саду (нині ботанічний сад Київського національного університету імені Тараса Шевчен- ка) було присвоєно ім’я А. В. Фомі- на. Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені

Тараса Шевченка – заснований в 1839 році – є одним із найстаріших ботанічних закладів України. Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій.

Мова l Країни світу l «Національний діалог» l № 5(21) l 15

Країни світу з найбільшою кількістю мов

Незважаючи на те, що у світі говорять багатьма мовами, вони не розподілені рівномірно, у різних країнах їх кількість істотно різниться. З цієї статті ви дізнаєтеся, у яких країнах говорять найбільшою кількістю мов, і які мови є найпоширенішими у світі.

Треба виділити цей важливий аспект – географічний розподіл мов не є рівномірним. В Азії та Африці сконцентровано 64% всіх існуючих мов, в Америці – 15%, в Європі і Близькому Сході всього 4%. Основні причини такого розходження лежать у процесах глобалізації та існування невеликих регіонів, де гово- рять мовами національних меншин, що особливо характерно для Азії і Африки.

Серед країн з найбільшою кількістю мов

Папуа-Нова Гвінея має найбільше лінгвістичне багатство при населенні всього 4 млн. людей. Там у три рази більше мов, ніж у Європі. І навпа- ки, Північна Корея стоїть на останньому місці, оскільки там говорять тільки однією мовою, ко- рейською. Інші країни з низьким рівнем мовного розмаїття – це Ісландія з двома мовами, Південна Корея і Гаїті з трьома.

Країни, що займають верхні рядки рейтингу:

США

Загальна кількість мов: 422 Імм гранти принесли в США величезну кількість нових мов, які активно ви користовуються діаспорами. Само со бою, головним засобом спілкування і передачі інформації була і залишається англійська, але кожен штат має пра во визначити свою власну, офіційно визнану мову. На Гавайях, наприклад, у

Бразилія

Загальна кількість мов: 229 Бразилія займає п’яте місце у світі за чисельністю населення: тут мешкає понад 203 мільй онів людей. Офіційною мовою була і залишається португальська, але місцеві жителі активно використовують іспан ську, французьку, німецьку, італійську, японську, англійську та індіанські мови. Цього базового набору вистачить тури

школах викладають гавайську, а в Нью-Мексико діє закон, згідно з яким іспан ську мову можна використовуватися нарівні з англійською.

Індія

Загальна кількість мов: 454. ільша ча стина дорослого населення Індії вільно володіє двома мовами – державною Хін ді і англійською, статус якої прописаний в якості «допоміжної офіційної мови».

стові, щоб комфортно почувати себе практично в будь-якій частині країни. А ось щоб забратися на дикі території, доведеться освоїти ще кілька локальних діалектів – вибирай будь-який з двох сотень.

Австралія

У конституції Індії вказана 21 офіційна

мова: ними, на постійній основі, кори стується значна частина країни. Неофі ційних говірок же тут кілька сотень.

Загальна кількість мов: 245 Влас ну варіацію класичної англійської ав стралійці прозвали «страйн» (це всього лише закінчення Australian). Не дивно, що жителі Великобританії і США пога но розуміють австралійських хлопців. Кількість реально використовуваних діалектів перевалило за дві сотні: вели ку роль у такому розмаїтті зіграло за

слансько-поселенське минуле країни, а також кількість місцевих племен, члени

Нігерія

Загальна кількість мов: 526. У якості офіційної мови Нігерія вибрала ан глійську, справедливо розсудивши, що вона стане у пригоді місцевим жите лям у будь-якій ситуації. Засоби масо вої інформації вільно використовують наріччя свого регіону, а більша частина рідних мов також викладається у шко лах. Всього в Нігерії налічується цілих

яких потихеньку інтегруються в суспільство.

Камерун

Загальна кількість мов: 281 У країні налічується понад 250 дрібних етносів, представники яких вважають за краще спілкуватися своєю рідною мовою. Офі ційний статус мають французька та ан глійська, але мандрівникові, щоб відчувати себе комфортно з цією лінгво-парою, дове деться залишатися в межах великих міст

Мексика

526 мов, 514 із яких активно експлуатуються населенням.

Індонезія

Загальна кількість мов: 707. Держав ною мовою країни є індонезійська. Її викладають у школах, і практично все населення Індонезії володіє мовою в до статній мірі, щоб один одного розуміти. Однак, у побуті індонезійською користу ються тільки 20%, решта ж вважають за краще використовувати свої рідні при слівники, коли знаходяться в колі сім’ї.

Ки ай

Загальна кількість мов: 289 93% до рослих жителів Мексики володіють тільки однією мовою – іспанською. Усі інші мовні різновиди, які існують в країні, припадають на решту 6,2%, а 0,8% розуміють тільки діалект місцевих індіанців – оскільки це вони самі і

Загальна кількість мов: 300. Для чи

Папуа-ННова Гвінея

Загальна кількість мов: 839. Ця краї на – абсолютний рекордсмен за кількі стю мов: тут зосереджено близько 10% усіх діалектів світу. Найпоширеніший

– токписин, потім іде хірімотуі англій ська. Знанням останньої, правда, може похвалитися лише 1% населення. Така ситуація обумовлена місцевим рельє фом: народи живуть в долинах, кожна з

тання китайської газети вам буде по трібно знати не менше 3000 ієрогліфів. Людина з хорошої сім’ї, яка здобула освіту, володіє вже п’ятьма тисячами. Тільки великих регіональних діалектів в Китаї цілих сім: люди з різних кінців країни можуть один одного просто не

зрозуміти. Населення поділяється на величезну кількість етнічних груп, кожна з яких мала своє власне наріччя в минулому і зберегла його до теперішнього часу.

яких обгороджена горами, комунікацій між ними майже немає.

За оцінками, в даний час на землі існує 7000 мов. Ось найпопулярніші в світі:

Англійська – нею розмовляють у 56 країнах.
Французька – нею розмовляють у 29 країнах.
Арабська – нею розмовляють у 24 країнах.
Іспанська – нею розмовляють у 20 країнах.
Португальська – нею розмовляють у 8 країнах.

За матеріалами Інтернет джерел

16 l «Національний діалог» l № 5(21) l Свята l Юний талант

12 травня відзначили День матері в Україні

цей день Колектив Ради національ- них спільнот України і особисто Го- лова РНСУ Ашот Аванесян від щирого серця вітаємо вас, хороших мам зі свя-

том – Днем матері!

стояла жінка — його мати.

Століттями історію вершили чоловіки, але за кожним, навіть сильним воїном,

Мілена Бабакехян – юна зірочка

на небосхилі мистецтва!

у 7 клас. Міленочк

з народження д

же актив-

МІЛЕНІ Бабакехян а11 років, вона уперейшла

Мама – це найдорожче і світле, що є на світі. Вона завжди радіє успіхам своїх дітей, підтримує їх у важку хвилину, завжди щиро переживає за кожен

пройдений крок. Немає людини ближчої і ріднішої! Нехай ваші серця зігріва- ють любов і турбота близьких! Хай кожен день буде наповнений радісними і приємними подіями!

Будьте здорові, рідні мами! Живіть щасливо і довго! Дякуємо за вашу мате- ринську любов! Зі святом!

Літні свята та пам’ятні дати України

на, енергійна, весела, життєрадісна, добра, тала- новита і дуже харизматична.

Із 4 років вона почала ходити на танці різ- них стилів: східні танці, хіп-хоп, джаз-фанк, українські народні танці, вірменські народні і т. д. Крім цього, вона займається акторсь- кою майстерністю, вокалом і малюванням.

Маленька Міленочка, з огляду на її юний вік, встигла вже багато чого досягти. У 2015 році, коли їй було 7 років, вона пройшла кас- тинг і стала однією з учасниць відомої тан-

Свята та пам’ятні дати України

14 липня – День рибалки (друга

цювальної групи «DETKI» під керівництвом хореографа Яни Заєць. Після цього, у 2016 році, пройшла кастинг на телепереда-

в червні 2019 року

1 червня – Міжнародний День захис- ту дітей

3 червня – іменини Костянтина і Олени

червня – Всесвітній день довкілля
червня – Вознесіння Господнє. День журналіста України

червня – Всесвітній день океанів
червня – День друзів

14 червня – Всесвітній день донора

16 червня –Трійця (Зелені свята), День Батька (третя неділя червня).

20 червня – Міжнародний день біжен- ців

21–22 червня – літнє рівнодення (Купала)

28 червня – День Конституції України

30 червня – День молоді (остання неділя червня)

Свята та пам’ятні дати України в липні 2019 року

неділя липня)

15 липня – День українських миро- творців

17 липня – День етнографа

20 липня – Міжнародний день шахів 24 липня – іменини рівноапостольної Ольги

26 липня – День парашутиста

28 липня – Рівноапостольного князя Володимира (Хрещення Руси)

30 липня – іменини Марини (Марга- рити), Міжнародний день дружби

Свята та пам’ятні дати України в серпні 2019 року

1–7 серпня – тиждень грудного виго- довування

серпня – святої Мокрини
серпня – пророка Іллі

4 серпня – Марії Магдалини 6 серпня – іменини Христини 8 серпня – День альпініста

9 серпня – Міжнародний день корін-

них народів світу

чу «Танцюють всі 9».

У телепередачі юна зірочка пройшла багато випробувань у середовищі своїх ровесників і набагато старших за неї учасників. Мілена дуже старалася і день і ніч, боролася як маленька герої- ня. У маленької Міленочки дуже багато фанатів, які вболівають за неї і за її до- сягнення.

Починаючи з 2017 року, вона є учасни- цею народного ансамблю України «Ай-

Мудрість

індіанського народу

ЕЙ народ помилково прозвали індіанцями тільки тому, що європейські мореплавці вважали, що відкриті ними заатлантичні землі були Індією. Це був народ, який жив у повній

ренік» під керівництвом Гоар Геворкян. Перебуваючи у складі ансамблю, у 2018 році вона стала володарем першого міс- ця за танець «Арцах» і зараз продовжує вивчати вірменську етнічну культуру й активно пропагувати її в Україні. Та- кож дівчинка займається джаз-фанком в OPEN ART STUDIO під керівництвом хореографа Марини Масової, яка тан- цює у Монатика. Ми впевнені у велико- му творчому майбутні юної Мілени!

липня – День архітектури України 2 липня – Міжнародний день спор- тивної журналістики
липня – Всесвітній день собак

липня – Всесвітній день поцілунку
липня – Різдво Іоана Предтечі

11 липня – Всесвітній день шоколаду 12 липня – апостолів Петра і Павла 12 липня – День фотографа

серпня – Всесвітній день шульги
серпня – Маковія
серпня – День археолога

19 серпня – Преображення Господнє (Спас)

19 серпня – День пасічника

серпня – апостола Матвія
серпня – День Державного Прапо- ра України
серпня – День Незалежності України

28 серпня – Успіння Пресвятої Бого- родиці (Перша Пречиста)

гармонії з природою, і тому вони здалися «цивілізованим» європейцям відсталими дикунами. А мудрість цього народу глибока, природна та найправильніше відображає взаємодію людини і природи:

Усередині кожної людини йде боротьба злого вовка з добрим. Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.
Коли буде зрубано останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спійманий останній птах – тільки тоді ви зрозумієте, що гроші не можна їсти.
Люби землю. Вона не успадкована тобою у твоїх батьків, вона позичена тобою у твоїх дітей.
Не йди позаду мене – можливо, я не поведу тебе. Не йди попереду мене – можливо, я не піду за тобою. Іди поруч, і ми будемо одним цілим.
Коли ти народився, ти плакав, а світ сміявся. Живи так, щоб, вмираючи, ти сміявся, а світ плакав.
Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я не зможу запам’ятати, притягни мене до участі – і я зрозумію.
Хороша людина бачить хороші знаки.
Вдалих вам свят і гарного літнього відпочинку!
- Спочатку подивися на сліди своїх мокасинів, перш ніж судити про недоліки інших людей.

Щомісячна інформаційно-аналітична газета

Ради національних спільнот України «Національний діалог»

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 2293 – 12843Р, видано Міністерством юстиції України 06.10.2017 року Видавець: ГО «Рада національних спільнот України»

Головний редактор: Михайло Роль Випусковий редактор: Вячеслав Потапов Верстальник: Олександр Антропов

Редакційна колегія: Голова – Ашот Аванесян

Члени редакційної колегії: Емір Валєєв, Олександр Божко, Різван Бабаєв, Микола Корецький, Весела Залогіна, Інеш Кдирова,

Кан Ден Сік, Алла Потапова, Сергій Братчик, Альона Серебряна

Адреса редакції: 01010 м. Київ, вул. Левандовська,12 e-mail: ND-RNSU@ukr.net

Сторінка газети «НД» у Facebook:

www.facebook.com/NationalDialogueUKRAINE/

Секретаріат Ради національних спільнот України:

e-mail: radaspilnot@ukr.net, тел. +38 044 227 9865

Редакція може не поділяти погляди авторів статей. Редакція залишає за со- бою право редагувати і скорочувати тексти. Авторські статті не рецензуються і не повертаються. Оголошення та листи друкуються мовою оригіналу, ре- клама – лише державною українською мовою. Листування ведеться лише на сторінках газети. Відповідальність за зміст статей несуть автори. Відповідаль-

ність за зміст реклами несе рекламодавець. Додаткова інформація про діяльність Ради та національних спільнот України – на офіційному веб-сайті: www.radaspilnot.org.ua

Віддруковано. ТОВ «Видавництво «Проме- тей», 04071 м. Київ, вул.. Ярославська, будинок 39Г. Ідент. код юридичної особи 40734876 від 10.08.2016 р. Зак. №190128. Наклад 5000 прим.

Передплатний індекс газети РНСУ «Національний діалог» – 60357